Анна Порфірогенета

Анна Порфірогенета
Ἄννα ἡ Πορφυρογέννητη
Народилася	13 березня 963[1]  Константинополь, Східна Римська імперія
Померла	1011 Київ, Київська Русь
Поховання	Десятинна церква
Країна	Східна Римська імперія
Знання мов	давньоруська і середньогрецька
Титул	Великий князь Київський[d] і принцеса
Конфесія	східне християнство
Рід	Македонська династія
Батько	Роман II Молодший
Мати	Феофана
Брати, сестри	Василій II Болгаробійця і Констянтин VIII
У шлюбі з	Володимир Святославич[2]
Діти	Добронега Володимирівна, Борис-Роман Володимирович і Гліб-Давид Володимирович
Медіафайли у Вікісховищі

Свята Анна (нар. 13 березня 963(09630313), Константинополь — 1011, Київ) — донька візантійського імператора Романа II і сестра імператора Василія II Болгаробійця, дружина великого князя київського Володимира Великого (Святославича), хрестителя Русі. Прізвисько — Багряноро́дна (грец. Πορφυρογέννητος, Porphyrogennētos).

Анна Багрянородна народилася 13 березня 963 року, лише за 2 дні до смерті її батька. До Володимира до Анни безрезультатно сваталися імператори Священної Римської імперії Оттон ІІ і його син Оттон ІІІ, болгарський цар Самуїл, французький король Роберт ІІ Капетінг. Візантійці відмовили Оттону ІІ у принизливій формі, а Оттона ІІІ і Самуїла навіть піддали глузливій облуді.

Шлюбна церемонія візантійської царівни з Великим князем київським відбулася 989 року після того, як військо Володимира здійснило похід у Крим і здобуло головне на півострові візантійське місто Корсунь, щоб змусити імператора Василія II виконати свою обіцянку видати свою сестру — перед тим надісланий Володимиром 6-тисячний загін вірних воїнів допоміг Василію II придушити повстання проти нього на чолі з Вардою Фокою. Після здобуття Корсуня, за угодою з імператором Василієм II, Володимир охрестився і запровадив християнство в Київській Русі, а місто повернув Візантії як викуп за наречену.

З іменем Анни літописна традиція пов'язує поширення освіти, культури й храмового будівництва на Русі. Висловлювалася думка, ніби родинні зв'язки Анни з дружиною германського імператора Оттона II могли сприяти зближенню Русі з Священною Римською імперією.

За дослідженнями Надії Нікітенко, про укладення династичного шлюбу Володимира і Анни розповідають знамениті світські фрески двох сходових веж Софії Київської, що ведуть на княжі хори^[3][4].

Похована в Десятинній церкві Києва.

За однією з версій, від шлюбу з Анною у Володимира народилася дочка Марія Добронєга та сини Борис і Гліб.

За неофіційною версією Канонізована разом з чоловіком.

• ВОРТМАН Дмитро Якович. АННА, візантійська царівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 90. — ISBN 966-00-0734-5.
• Карпов А. Ю. Анна, жена киевского князя Владимира Святого [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)