Власенко Валерій Миколайович
Валерій Миколайович Власенко (15 жовтня 1959, м. Суми) — український історик, краєзнавець, педагог. Кандидат історичних наук (1999), доцент (2002). Член Національної спілки краєзнавців України (2010), Наукового товариства історії дипломатії і міжнародних відносин (2017) та Сумського обласного осередку Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса. Дослідник Голодомору в Україні. БіографіяНародився 15 жовтня 1959 р. в м. Суми. В 1977 р. закінчив Сумську середню школу № 18, працював у Сумському машинобудівному науково-виробничому об'єднанні імені М. В. Фрунзе (нині ПАТ «Сумське МНВО»). З 1977 по 1979 рр. служив у військах Протиповітряної оборони ЗС СРСР. Після служби в армії працював на сумських підприємствах «Насосенергомаш» та «Сумському МНВО ім. М. В. Фрунзе». З 1982—1986 рр. працює старшим лаборантом, згодом завідувачем лабораторії Сумського кооперативного технікуму. 1990 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Кандидат історичних наук (1999), У 2009—2012 рр. навчався в докторантурі історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1]. З 1991 р. працює у Сумському державному університеті: завідувач кафедри історії (2003—2009), завідувач кафедри теорії та історії держави і права (2015—2016), завідувач секції історії кафедри конституційного права, теорії та історії держави і права (2016—2020). Наукова роботаСфера наукових інтересів — український національно-визвольний рух кінця ХІХ — початку ХХ ст. та українська еміграція в Центральній та Південно-Східній Європі, регіональна історія, історія кооперації. Досліджуючи теми міжвоєнної української політичної еміграції в Європі, працював у зарубіжних архівах та наукових бібліотеках Чехії (2009), Болгарії (2010, 2018, 2019), Боснії і Герцеговини (2011), Хорватії (2010), Росії (2011), Сербії (2011, 2016, 2019), Польщі (2015), Румунії (2017, 2018), Фінляндії (2019)[2]. Автор понад 350 наукових та навчально-методичних праць, зокрема у закордонних періодичних виданнях (Болгарія, Молдова, Німеччина, Польща, Румунія, Сербія, США, Хорватія, Чехія), близько 700 статей в енциклопедично-довідкових виданнях, серед яких: «Енциклопедія Сучасної України», «Україна в міжнародних відносинах», енциклопедичний словник-довідник «Сумщина в іменах». Брав участь у міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференцій. Виступав з лекціями в Софійському імені святого Климента Охридського та Белградському університетах на тему української еміграції на Балканах. 2016 — член програмного комітету Міжнародної наукової конференції «Україністика і слов'янський світ»: з нагоди 25-річчя запровадження україністичних студій на філологічному факультеті Белградського університету (Сербія). 2024 — член програмного комітету Міжнародної наукової конференції «Виклики на перехресті культур. Новий погляд на українсько-сербські культурно-історичні зв'язки» (Белград, Сербія) З 2019 — член редколегії фахових наукових видань «Україна дипломатична» (Київ), «Зовнішні справи» (Київ), «Європейські історичні студії» (Київ). Автор наукових розвідок про Надзвичайну дипломатичну місію УНР в Румунії, Українське посольство в Болгарії, Українське культурне об'єднання Болгарії, Союз українських журналістів і письменників на чужині (Відень, Прага), Українське товариство прихильників Ліги Націй, Українське товариство «Просвіта» в Загребі, Українську громаду в Белграді, Спеціальну службу інформації Румунії (спецслужба), Громадсько-допомоговий комітет української еміграції в Румунії та багато інших. Праці науковця друкувалися в зарубіжних виданнях: «Пороги» (Чехія), «Український історик» (США), «Анамнеза», «Бьлгарска украинистика», «Известия на Института за исторически изследвания» (Болгарія), «Наукові записки УТГІ» (Німеччина), «Rusin» (Молдова), «Ridna Mova» (Польща), «Славистика», «Русинистични студиї» (Сербія), «Analele Universităţii din Craiova. Istorie», «Caietele CNSAS», «Caiete diplomatice», «Danubius», «Revista Transilvania» (Румунія) та інших Статті Валерія Власенка публікуються на сторінках українських періодичних видань «Архіви України», «Український історичний журнал», «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія», «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», «Зовнішні справи = UA Foreign Affairs», «Емінак», «Вісник Центрального державного архіву зарубіжної україніки», «Київська старовина», «Історія науки і біографістика», «Наука і суспільство», «Політика і час», «Пам'ятки: археографічний щорічник», «Проблеми всесвітньої історії», «Сіверянський літопис», «Студії з архівної справи та документознавства», «Україна дипломатична», «Ucraina magna», «Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст.» та інших. Автор численних статтей у збірниках наукових праць, бере активну участь у наукових заходах: конгресах, конференціях, симпозіумах, круглих столах. Валерія Власенка беззаперечно слід вважати найвідомішим сучасним дослідником української діаспори південнослов'янських земель[3]. Дослідження ГолодоморуДо сфери наукових інтересів Валерія Власенка належить тема Голодомору в Україні. На основі вивчення широкого комплексу архівних та опублікованих матеріалів дослідив передумови, механізми та методи здійснення політики терору голодом на Сумщині у 1932—1933 рр. Національній трагедії присвячена низка публікацій науковця, зокрема, вступна стаття до «Національної книги пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Сумська область», статті «Проблема Голодомору 1932—1933 рр. в Україні на сторінках паризького „Тризуба“», «Голодомор 1932—1933 рр. на Сумщині: до 75-х роковин національної трагедії» у науковій періодиці, публікація у збірнику наукових праць «Причина смерті: українець. З історії вивчення Голодомору 1932—1933 років на Сумщині» та ін. Брав участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах з питань дослідження Голодомору, виступав на місцевому радіо та телебаченні. 2007 р. став переможцем Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт «Голодомор 1932—1933 років. Україна пам'ятає» у номінації «За кращу роботу серед студентів, аспірантів і науковців». Нагороджений Дипломом Президента України та дипломом управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації[4]. Переможець Всеукраїнського просвітницько-патріотичного конкурсу вчинених дій щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років «Голодомор 1932—1933 років. Пам'ять народу» у номінації «Аналітичне дослідження» (2008)[5]. 2008 р. був учасником Всеукраїнського уроку пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні, який проводив Президент України Віктор Ющенко у Харківській спеціалізованій школі № 62, трансляція якого відбулася на центральних каналах державного телебачення[6][7]. Краєзнавча роботаВагомим є внесок науковця у вивчення історії рідного краю. Валерій Власенко був серед фундаторів великого гуманітарного проєкту — створення Енциклопедії Сумщини, з 1996 р. входив до складу науково-редакційної групи, що згодом перетворилася на Регіональну науково-дослідну лабораторію (центр) історичного краєзнавства СумДУ. Результатом багаторічної роботи лабораторії стала фундаментальна праця обсягом понад 700 сторінок — енциклопедичний довідник «Сумщина в іменах». Валерій Миколайович брав участь майже в усіх проєктах лабораторії та розробці низки наукових історичних тем. Ним опубліковано багато статей про органи місцевого самоврядування, фінансові інституції, громадські організації, суд і прокуратуру, навчальні заклади, органи опіки, пресу, установи культури, пам'ятки культури й архітектури, дворянські родини, земських і церковних діячів, політиків, військових, освітян, літераторів і митців. Автор публікацій з краєзнавства у центральній пресі — газетах «Аспекты 2000. Еженедельник «2000», «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України», «Самостійна Україна», «Сейчас», «Українське слово», «Урядовий кур'єр» (Київ), на сторінках сумських видань: «Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки», «Сумський історико-архівний журнал» «Земляки: альманах Сумського земляцтва в Києві», «Сумський краєзнавчий збірник» (Суми), «Сумська старовина», «Конотопські читання», «Путивльський краєзнавчий збірник» тощо, у місцевих ЗМІ — «В двух словах», «Господар», «Данкор», «Новина», «Панорама», «Резонанс», «СПАС», «Славутич», «Суми і сумчани», «Сумщина», «Червоний промінь». Був ініціатором створення нового наукового видання з архівознавства — «Сумського історико-архівного журналу» (2005)[8], очолював його редакцію (2005—2012). Член науково-методичної ради Державного архіву Сумської області. 2006 — науковий редактор, член редколегії, автор вступної статті книги «Прокуратура Сумщини: історія та сучасність»[9]. Упорядник книг «Василь Филонович. Березневі дні Карпатської України»[10] та «Листи Костя Мацієвича до Симона Петлюри (1920—1923 рр.)». Автор досліджень про Олексія Анциферова, Сергія Бородаєвського, Миколу Гальковського, Павла Зайцева, Бориса Іваницького, Івана Кобизького, Костя Мацієвича, Івана Мірного, Олексія Одарченка, Олександра Олеся, Володимира та Сергія Тимошенків, Івана Трубу, Василя Филоновича та інших. Нариси про них представлені у книгах «Уродженці Сумщини — учасники Української революції 19171—921 рр.», «Сергій Тимошенко. Повернення» (відзначена дипломом Національної Академії мистецтв України та Українським Пен-клубом), енциклопедіях, довідниках, наукових журналах та збірниках. Член обласної редакційної колегії тому «Звід пам'яток історії та культури України: Сумська область». Брав участь у відкритті меморіальної дошки уродженцю Сум, громадсько-політичному і культурному діячеві, шевченкознавцю, члену Української Центральної Ради Павлу Зайцеву на будівлі Сумської класичної гімназії[11]. 2018 р. — член експертної робочої групи при координаційній раді з питань національно-патріотичного виховання при Сумській обласній державній адміністрації. З ініціативи Валерія Власенка 2013 р. у с. Самотоївка (нині Сумський р-н) встановлено меморіальні дошки уродженцям села та учасникам Української революції 1917—1921 рр., голові Української національної ради Борису Іваницькому та генеральному писарю УНР Івану Мірному[12]. Нагороди та відзнаки
БібліографіяОкремі видання
Вибрані публікації
Примітки
Джерела
ПосиланняВалерій Власенко: до 60-річчя від дня народження: біобібліогр. покажч. / Сумська обл. універс. наук. б-ка; Сумський держу ун-т; упоряд.: О. К. Линник, О. М. Малиш; передм. В. А. Нестеренка. — Суми, 2019. — 170 с.[1] [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] |
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
