Мацієвич Костянтин Андріанович

Костянтин Андріанович Мацієвич
Народився	18 травня 1873(1873-05-18) с. Деремезна, Київська губернія, Російська імперія
Помер	2 квітня 1942(1942-04-02) (68 років) Прага, Протекторат Богемії та Моравії,  Третій Рейх
Країна	УНР Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	Дипломат
Галузь	політична діяльність[1], соціальна активність[d][1], дипломатія[1] і агрономія[1]
Відомий завдяки	член Української Центральної Ради
Alma mater	Сільськогосподарський інститут у Ново-Олександрії
Вчителі	A. Fortunatovd[2]
Знання мов	українська[1]
Посада	Міністр закордонних справ УНР
Термін	1919
Попередник	Чехівський Володимир Мусійович
Наступник	Темницький Володимир Миколайович
Партія	Українська партія соціалістів-федералістів
Медіафайли у Вікісховищі

Костянтин (Кость) Андріанович Мацієвич (нар. 18 травня 1873, с. Деремезна, Київська губернія, Російська імперія — пом. 2 квітня 1942, Прага, Протекторат Богемії та Моравії, Третій Рейх) — визначний український державний і громадський діяч, учений-аграрник, дипломат.

Народився 18 травня 1873 р. у с. Деремезна на Київщині. Походив зі шляхетсько-священицького роду.

Отримав фах агронома — у 1899 закінчив сільськогосподарський інститут в Новоалександрії (нині місто Пулави, Польща), де очолював українську студентську громаду; працював у Полтавському і Харківському сільськогосподарських товариствах, губернським агрономом Саратовського земства. Редагував часописи «Хлібороб» і «Агрономічний журнал», «Сільськогосподарську газету» (в 1907—1915) займався викладацькою діяльністю у Петербурзі.

Член Української радикально-демократичної партії (з 1917 — УПСФ).

У 1917 — член Української Центральної Ради і Малої Ради. З 8 серпня 1917 — товариш (заступник) генерального секретаря земельних справ, один з авторів земельної реформи Української Центральної Ради. Не погоджуючись з ідеєю соціалізації землі, 19 грудня подав у відставку.

В 1918 — працював у Київському губернському земстві, Всеукраїнському союзі земств, член української делегації на мирних переговорах з РСФРР. Був організатором і головою ради Першого Всеукраїнського сільськогосподарського кооперативного союзу, відомого під назвою «Централ»^[3]. За дорученням Директорії УНР вів переговори з представниками Антанти (1918—1919).

13 лютого — 9 квітня 1919 — міністр закордонних справ УНР в уряді С. Остапенка.

У 1919—1923 — голова дипломатичної місії УНР в Румунії.

В жовтні 1920 Симон Петлюра надав уповноваження голові дипломатичної місії в Румунії Костю Мацієвичу і генералу Дельвігу вести переговори і укласти військову конвенцію з урядом генерала Врангеля за умов визнання останнім самостійності УНР і її уряду.

З 1923 — на еміграції в Чехословаччині. Професор Української господарської академії в Подебрадах.

З 1936 — голова Української наукової асоціації та Українського дипломатичного клубу в Празі.

На вшанування Мацієвича Костянтина Андріановича на Меморіальному пам’ятному знаку, встановленому працівниками Української Господарської Академії на цвинтарі Подєбрад, встановлено окрему меморіальну дошку^[4].

• Спогади «Життя мого сучасника».
• «На земській роботі» // Збірник пам'яти С. Петлюри (1879—1926). — Прага, 1930. — С. 195—203.

• Осташко Т. С. Мацієвич Костянтин Андріанович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 562. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• Матвієнко В. М. Мацієвич Кость Андріанович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — Київ : Знання України, 2004 — Т. 2 — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

• Листи Костя Мацієвича до Симона Петлюри (1920—1923 рр.) / упоряд., вступ. стаття та коментарі В. Власенка ; СумДУ. — Суми : ФОП Наталуха А. С., 2009. — 128 с.
• Власенко В. Корифей громадської агрономії і дипломат // Дипломатична та консульська служба у вимірі особистості. — Київ, 2016. — С. 192—208.
• Власенко В. Кость Мацієвич — вчений-агроном і дипломат // Зовнішні справи = UA Foreign Affairs. —  Київ, 2017. — № 6. — С. 32—35.
• Власенко В. До епістолярію Костя Мацієвича й Андрія Ніковського у 1920—1921 рр. // Сумська старовина. — 2022. — № LX. — С. 5—47.
• Піскун В. Спогади Костя Мацієвича «Життя мого сучасника»: географічні координати подій та просторові образи // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: Історичні науки. — Острог, 2020. — № 31. — С. 108—114.

• Власенко В. М. Мацієвич Кость Адріанович // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. Т. 19. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=67183 (дата перегляду: 25.01.2023).
• Мацієвич Кость Андріянович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.302-304
• Мацієвич Кость // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 938-939. — 1000 екз.
• Мацієвич Костянтин Андріанович
• Лист професора Костя Мацієвича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р. [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Мацієвич [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]