Вовчанська Василина Василівна

Василина Вовчанська
Василина Вовчанська
Василина Василівна Вовчанська
Народилася	14 листопада 1959 (65 років); Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	педагог, літераторка
Alma mater	Тернопільський педагогічний інститут
Знання мов	українська
Заклад	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Василина Василівна Вовчанська (нар. 14 листопада 1959, смт Великий Бичків, Закарпатська область) — український педагог вищої категорії^[2], вчитель-методист^[3], літератор. Член Національних спілок журналістів (2017)^[4] та письменників (2021)^[5] України.

Життєпис

Василина Вовчанська народилася 14 листопада 1959 року в смт Великий Бичків, нині Великобичківської громади Рахівського району Закарпатської области України^[4].

Закінчила Тернопільський педагогічний інститут (1993). Працювала викладачем кафедри теоретичних основ методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2009—2022^{[джерело?]})^[3]^[4].

Член літоб'єднання при ТОО НСПУ (2013)^[6].

Доробок

Автор наукових публікацій та навчально-методичних посібників^[4].

Збірки поезій^[4]:

«Фестини» (2015),
«Кохайте жінку» (2017),
«Сонячний дзвіночок» (2017),
«На острівцях долонь» (2017)^[3],
«Келих дня» (2021),
«Гортаю різнобарвні дні» (2024).

Збірки прози:

«Погар чорниць» (2019)^[4],
«Відлуння грому» (2019, співавтор Богдан Мельничук)^[7],
«Надщерблене щастя» (2024)^[8].

Окремі збірки:

«Мовте рецептуру» (2024, гумор).

Поезії друкувалися в журналі «Освітянин», альманахах «Крила», «Серце Європи», «Літературний Тернопіль», «Золота пектораль», «Подільська толока» та газетах «Вільне життя плюс», «Наш день», «Свобода»^[4].

Нагороди

Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2019)^[9]^[10];
диплом I ступеня Міжнародного літературно-краєзнавчого та мистецького конкурсу імені Мирона Утриска в номінації «Проза» (2024) — за книгу «Надщерблене щастя»;
диплом лауреата III Міжнародної літературно-краєзнавчої мистецької премії імені Мирона Утриска в номінації «Поезія» (2024) — за збірку «Келих дня»;
премія журналу «Літературний Тернопіль»^[9].

Примітки

↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386
↑ Вовчанська Василина Василівна. ТНПУ (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2020.
↑ ^а ^б ^в Валентина Семеняк (1 травня 2018). Викладачка кафедри фізичного виховання ТНПУ презентувала поетичну збірку (Фото). TeNews (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Вовчанська Василина. Тернопільська обласна бібліотека для дітей (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Лави Національної спілки письменників України поповнили нові сили. НСПУ (укр.). 21 жовтня 2021. {{cite news}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Комаринський, Т. Василина Вовчанська: «Поезія — наче та яскрава зірка, що котиться мені в душу» // Свобода — 2023. — № 45 (27 липня). — С. 3. — (Творчі щоденники).
↑ Відлуння грому / Василина Вовчанська, Богдан Мельничук; [худож. Оксана Іванів (Козевич)]. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 91 с. : іл. — ISBN 978-966-457-419-5.
↑ Обшарська Р. Кришталева ваза поетичної прози // Вільне життя плюс. — 2024. — № 30 (12 квітня). — С. 3. — (Щойно прочитане).
↑ ^а ^б Марія Чорномидз (3 червня 2021). «Вдягаймо слово в дивовижні шати». Свобода (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Галина Садовська (24 січня 2020). Коли радість із тривогою обнялись. Вільне життя (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

Валентина Судома (9 листопада 2024). Та, що бачить світло у темряві: Василині Вовчанській – 65!. Свобода.
Ширшає коло лепківських друзів [Текст] : [вручення премії імені Братів Лепких] / В. Семеняк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 5 (5 лют.). — С. 10 : фот.
Вовчанська Василина. Тернопільська обласна бібліотека для дітей.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123508386"><i_class="wef_low_priority_links">Montenegro&nbsp;A.</i>_[https://pub.orcid.org/v3.0/0000-0002-9059-5540/employment/5386916_ORCID_Public_Data_File_2023]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2023._—_[http://dx.doi.org/10.23640/07243.24204912.V1_doi:10.23640/07243.24204912.V1]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q123508386]]</div>-1] Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386

[2] Вовчанська Василина Василівна. ТНПУ (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2020.

[tn-3] а ^б ^в Валентина Семеняк (1 травня 2018). Викладачка кафедри фізичного виховання ТНПУ презентувала поетичну збірку (Фото). TeNews (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[:0-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Вовчанська Василина. Тернопільська обласна бібліотека для дітей (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[5] Лави Національної спілки письменників України поповнили нові сили. НСПУ (укр.). 21 жовтня 2021. {{cite news}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[6] Комаринський, Т. Василина Вовчанська: «Поезія — наче та яскрава зірка, що котиться мені в душу» // Свобода — 2023. — № 45 (27 липня). — С. 3. — (Творчі щоденники).

[7] Відлуння грому / Василина Вовчанська, Богдан Мельничук; [худож. Оксана Іванів (Козевич)]. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 91 с. : іл. — ISBN 978-966-457-419-5.

[8] Обшарська Р. Кришталева ваза поетичної прози // Вільне життя плюс. — 2024. — № 30 (12 квітня). — С. 3. — (Щойно прочитане).

[свобода-9] а ^б Марія Чорномидз (3 червня 2021). «Вдягаймо слово в дивовижні шати». Свобода (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[10] Галина Садовська (24 січня 2020). Коли радість із тривогою обнялись. Вільне життя (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]