Водолага (станція)

Водолага
Мерефа — Красноград
Харківська дирекція
Південна залізниця
станція
Водолага ; Мерефа — Красноград ; Харківська дирекція; Південна залізниця ; станція
Розташування
Адреса	смт Нова Водолага,; вул. Привокзальна, 7; Нововодолазький район; Харківська область
Координати	49°42′28″ пн. ш. 35°52′44″ сх. д. / 49.70789° пн. ш. 35.87899° сх. д.
Структура
Лінія(ї)	Мерефа — Красноград
Платформ	2
Послуги
Транспортні
Історія
Відкрито	1927 (98 років)
Перебудовано	2009
Електрифіковано	1974
Інша інформація
Власник	Південна залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	442007
Код Експрес-3	2204475
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мерефа	20 км
Красноград	56 км
Мапа
Водолага на Вікісховищі

Дільниця Мерефа — Берестин

Легенда

Харків

Шпаківка

0

Мерефа

Зміїв

3,7

Утківка

Лозова

р. Мож

7,6

8 км

9.8

Ордівка

М18 E105

13,4

Джгун

19,5

Водолага

23,8

Кварцовий

27,3

Сосонівка

р. Вільхуватка

30,2

Караван

34

Станиця

Т 2120

39,1

Власівка

47,4

Широкий

52,9

53 км

57,5

Берестовеньки

64

65,7

Лозова

М18 E105

75,8

Берестин

Полтава-Південна

Самар-Дніпровський

Водолага — проміжна залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці на дільниці Мерефа — Красноград між зупинним пунктом Джгун (6 км) та станцією Кварцовий (4 км), а також між станціями Ордівка (10 км) та Кварцовий (4 км). До станції Красноград — 56 км^[1]^[2]^[3].

Розташована у смт Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області.

На станції зупиняються електропоїзди приміського сполучення у напрямку Харкова та Краснограда^[4].

Історія

Станція Водолага була відкрита у 1927 році.

У 1974 році станція була електрифікована постійним струмом під час електрифікації лінії Мерефа — Власівка^[5]

На початку липня 2009 року було урочисто відкрито оновлений вокзальний комплекс після капітального ремонту коштом Південної залізниці. Зокрема, у старій будівлі вокзалу було утеплено стіни та перероблено залу очікування для пасажирів, квиткові каси та товарну контору, а також облаштовано побутові приміщення, душова та їдальня для робітників станції. Крім того, товарна контора обладнана супутниковим зв'язком. Також були відремонтовані станційні споруди, рекоструйовані дві пасажирські платформи, на яких встановлені павільйони, світильники та лавки.^[6]

Галерея

Примітки

↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
↑ Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
↑ Розклад руху приміських потягів по станції Водолага^{[недоступне посилання]} (рос.)
↑ История электрификации железных дорог СССР. 1972—1975 гг. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 14 червня 2015. (рос.)
↑ Лия Хмара. Обновленный вокзал открыт на станции Водолага Харьковской области [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Status quo, 04.07.2009. (рос.)

Посилання

Джерела

Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]

[АЗУ-1] Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

[ТК4-2] Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]

[3] Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

[4] Розклад руху приміських потягів по станції Водолага^{[недоступне посилання]} (рос.)

[5] История электрификации железных дорог СССР. 1972—1975 гг. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 14 червня 2015. (рос.)

[6] Лия Хмара. Обновленный вокзал открыт на станции Водолага Харьковской области [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Status quo, 04.07.2009. (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]