Войнилівський район

Войнилівський район
Основні дані
Країна:	СРСР, УСРР
Округа/Область:	Станіславська область
Утворений:	17 січня 1940
Ліквідований:	30 грудня 1962
Населені пункти та ради
Районний центр:	Войнилів
Кількість сільських рад:	31
Районна влада

Войнилівський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було селище Войнилів.

Адміністративний поділ

17 січня 1940 року Калуський повіт було розділено на три райони — Калуський, Новичанський та Войнилівський.

До Войнилівського району відійшли села ґмін Войнилів, Томашівці та Верхня. Утворена 31 сільська рада:

Першим секретарем райкому компартії призначили О. С. Бабенка, до того — другий секретар Софіївського райкому.^[2]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. з Войнилівського району вилучені сільські ради і передані:

Бабин-Зарічна сільська рада — до Калуського району
Болохівська сільська рада — до Долинського району.

У 1941 році головою виконавчого комітету Войнилівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області був Семанишин Микола Олексійович.

У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Крайсгауптманшафту Калуш. 30 липня 1944 року Радянські війська знову захопили територію району. Райком КПРС очолив Олексій Кожушко, райвиконком – Петро Беляй. Відділом НКВС керував Романов.^[3]

Станом на 1 вересня 1946 року^[4] площа району становила 300 км², кількість сільських рад — 28.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району.

12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував 6 сільрад (залишилось 17):

Сільцівську і Павликівську з приєднанням до Войнилівської сільради;
Кудлатівську з приєднанням до Слобідківської сільради;
Мошківську з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради;
Кулинківську з приєднанням до Зборівської сільради;
Дубрівську з приєднанням до Довжівської сільради.

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував 6 сільрад:

Перекосівську з приєднанням до Довговойнилівської сільради;
Перевозецьку і Довпотівську з приєднанням до Слобідської сільради;
Луцьку з приєднанням до Сівковойнилівської сільради;
Дубовицьку і Довжівську з приєднанням до Середнянської сільради.

Залишилось 11 сільрад:

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Довпотівської, Слобідської і Перевозецької сільрад до Войнилівської сільради.^[5]

30 грудня 1962 р. ліквідовано 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до Калуського району.

Діяльність ОУН і УПА

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Калуському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Журавненському надрайонному проводу ОУН.

В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі Войнилова в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році)^[6]^[7].

Влітку 1948 р. заарештовано 4-х голів сільрад за роботу на підпілля ОУН.^[8]

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.^[9]

14 квітня 1960 р. загинув уродженець с. Середнє останній керівник боївки ОУН Пасічний Петро — вояк УПА, член Подільського окружного проводу ОУН^[10].