У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Долинський район.
Доли́нський райо́н — колишній район України у північно-західній частині Івано-Франківської області. Населення становить 69 851 особа (на 1 серпня 2013). Площа — 1248 км². Районний центр — містоДолина. Утворено 17 січня 1940 року. Серед найбільших річок, що протікають районом є Свіча, Мізунька, Лужанка.
Географія
Розташування
Долинський район розташований у північно-західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке розташоване на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. км². У структурі адміністративно-територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року. Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області.
Природні багатства району — нафта, попутний газ, сіль, сірка, залізна руда, марганець, менілітові сланці, цегельна глина, гравійно-галькові відклади, карпатські пісковики.
Багатий район і на поклади торфу. Розробляється родовище в с. Оболоня, розвідане біля с. Княжолука.
На території району знаходяться поклади гідромінеральних ресурсів, деякі із родовищ використовуються для випуску столової та лікувальної вод.
Клімат
Клімат району помірно континентальний, вологий, прохолодний влітку та м'який взимку. Середня тривалість безморозного періоду 155—160 днів, вегетаційного — 205—215 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня. Осінні приморозки настають в третій декаді вересня.
За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:
Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.
Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи: — помірно теплий в гірських долинах; — прохолодний — до висоти 1000 м; — холодний — вище 1000 м.
Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина річки 167 км. Другою за величиною є р. Мізунька, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина річки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в р. Свічу. Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур'янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка.
Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу. Цим річкам притаманний нестійкий рівневий режим. Вода може підніматись на 3—4 м.
Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.
У районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються дуже мало, в основному для відпочинку населення. Товарної риби майже не вирощується.
Флора та фауна
Ліси займають значну частину території району. Організацією проведення рубок головного користування, санітарних рубок займається Вигодське державне лісогосподарське підприємство та Долинське спеціалізоване міжгосподарське підприємство з ведення лісового господарства.
У гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).
Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини. В 1525 році місту Долина було надане магдебурзьке право.
До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.).
У XVIII столітті починається масовий рух гірського населення проти панів. Повстанців називають опришками. Діяли вони невеликими мобільними групами; завданням були напади на шляхту та ворожі залоги в містечках Прикарпаття. В 1772 році відбувся перший поділ Речі Посполитої. Австрійська імператриця Марія-Терезія висунула претензії на Галичину. 13 червня 1772 року Долину було зайнято частиною австрійського війська. Долиною надалі управляв польський староста Вацлав Жевуський, який не відрізнявся від своїх попередників. 1781 р. міщани написали на нього скаргу, в якій детально розповіли про його поведінку з населенням. Староста був вигнаний, управління міста безпосередньо перейшло до австрійської адміністрації.
У 1791 році Долина була позбавлена старих привілеїв та титулу «Вільне королівське місто».
Важливою подією в житті населення Галичини стало повне скасування панщини в 1848 році. Цій події передувало повстання в Угорщині та виступи в Чехії, Словаччині, Галичині та Буковині. В цьому році на престолі почав володарювати Франц-Йозеф.
21 серпня 1914 року російська армія форсувала Збруч і вдерлася в Галичину. 8 вересня Долина була захоплена росіянами. Австрійський фронт був стабілізований в Карпатах на кордоні між Галичиною та Закарпаттям.
За даними облуправління МДБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.[2]
Указом Президії Верховної Ради УРСР 6 червня 1957 року до Долинського району приєднано Вигодський район.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 року район включений до Калуського промислового району, але вже Указом Президії Верховної Ради УРСР 4 січня 1965 року район знову було утворено.
Основними галузями промисловості є лісова, будівельних матеріалів, легка (харчова та побутового обслуговування).
Найприбутковіші галузі економіки пов'язані з природними ресурсами ліс, нафта, газ. Нафтогазовий сектор представлений: НГВУ «Долинанафтогаз», Управління бурових робіт, «Укрспецтрансгаз», компресорною станцією. Проте видобуток нафти і газу на Долинщині щороку зменшується. В деревообробній галузі працює велика компанія «Уніплит» яка реалізує не тільки продукти первинної переробки як дошки і плити, а і продукти глибокої переробки.
Туріндустрія на Долинщині слаборозвинена. Існують плани по розвитку цієї галузі, зокрема будівництво турбази в селі Мислівка, а також будівництво гірськолижного курорту.
Волковецький Степан Васильович (с. Витвиця) — нар. депутат I і II-го скликання, голова Івано-Франківської обласної ради (1992—1998), посол України в Грузії та Азербайджані;
Кощинець Василь Васильович (с. Розточки) — народний депутат України 3-го скликання, Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань (2005 — 2010);
Кравців Меланія (с. Раків) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка;
Могитич Роман Іванович, також Моґетич, Могетич (1890 — близько 1956) — український народний учитель. Автор театральних п'єс, поезій. Народився в селі Княжолука;
Штень Андрій Семенович (с. Оболоння) — український громадський діяч, просвітянин та засновник Аматорського драматичного гуртка ім. І. Я. Франка в Долині;
Янішевський Степан Павлович-«Далекий» (с. Витвиця) — діяч СБ ОУН, крайовий референт СБ Східного краю «Одеса», водночас крайовий провідник Східного краю «Одеса»;
Богачевський Теодор — посол до Галицького сейму 8-го скликання у 1901—1907 роках від округу Долина — Болехів — Рожнятів, секретар «Руського соймового клубу».