Войтович Назарій Юрійович
Назарій Юрійович Войтович (2 червня 1996, с. Травневе, Збаразький район, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану, студент Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу. Герой України. ЖиттєписНавчанняЗакінчив Травненську ЗОШ І-ІІ ступенів. Навчався на третьому курсі відділення дизайну Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, був єдиною дитиною в сім'ї. На МайданіНазар Войтович поїхав до Києва вночі 19 лютого, а вже наступного дня під час протистоянь на Майдані хлопця вбили з вогнепальної зброї. З друзями до Києва прибув о 7:30 ранку, а за дві години на дзвінок від мами замість сина відповіла волонтер Юлія Вотчер із Михайлівського собору, яка повідомила, що Назара вбито пострілом у голову.[1] Снайперська куля влучила хлопцеві в обличчя і вийшла через хребет. Зі слів одногрупників ще в середу, 19 лютого, Назар був на парах, а ввечері мав тільки віднести до автобуса, який їхав на Київ, речі для столичного майдану. В останню хвилину чомусь вирішив, що й сам поїде. Це рішення коштувало йому життя. Спогади рідних, друзівОдносельці кажуть, що батьки, для яких Назарчик був єдиною дитиною, переживали і не пускали його в Київ. Вважали, що він може підтримувати прагнення людей до кращого майбутнього для країни на місцевому Майдані. «Наш Назарчик», «Назарко», — називали хлопця однокласники. Кажуть, що його не можна було не любити. Світловолосий, з веснянкуватим обличчям, сірими добрими очима та щирою усмішкою. Завжди привітний, доброзичливий, співчутливий, інколи — замріяний, заглиблений у свої потаємні думки. Ще навчаючись у початкових класах, Назар зачитувався енциклопедіями, шукаючи відповіді на свої дитячі запитання щодо таємниць живої природи, побудови Всесвіту, природних явищ, а на уроках і під час перерв ділився знаннями з друзями та вчителями. Його цікавило буквально все: зброя козаків і події Другої світової війни, життя видатних людей та старовинні монети, історія рідного краю й принцип побудови повітряної кулі, на підняття якої Назар приходив подивитися пішки з Травневого до Збаража. У школі був старанним, ініціативним учнем, брав активну участь у спортивних і туристичних змаганнях, районних виступах екологічної агітбригади, шкільних театралізаціях, КВК, конкурсах та вікторинах. Любив слухати музику, малювати, подорожувати, творити. Назар умів товаришувати, веселились, підтримати й поспівчувати, а тому мав багато друзів.[2] Вшанування пам'ятіПохований у с. Травневе. Панахиду за загиблим Назарем Войтовичем відправили 21 лютого в Тернопільському кооперативному коледжі. 22 лютого похований у рідному селі. Провести в останню путь Назарчика та розділити печаль його рідних прийшли близько тисячі людей. У Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі студенти й викладачі облаштували Куток пам'яті Назарія Войтовича, де відтворили символьні елементи Майдану: шини, ялинку, бруківку, на стендах розмістили світлини Назара під час навчання, а також графічні роботи його авторства.
У день народження Назара 2 червня 2014 року, односельці, ровесники з музичної школи Тернополя, «Оркестра Волі» та всі, хто його знав і зумів приїхати в с. Травневе, вшанували пам'ять героя. Священнослужителі на чолі з архієпископом Нестором відслужили літургію в місцевій церкві. Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі державних стипендій найкращим молодим вченим за вагомий внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти та зміцнення міжнародного авторитету України стипендію імені Назарія Войтовича.[3] МузейДо річниці загибелі хлопця у школі відкрили музей пам'яті Героя, де зібрали його картини, атрибути з київського Майдану: бруківку, каски, щити, протигази, коктейлі Молотова, прапори, шини та інше. Батько Назара намалював на всю стіну картину про Майдан.[4] У назвахШкола села Травневе носить ім'я Назарія Войтовича, на фасаді навчального закладу встановлено барельєф убитого хлопця, а також поблизу школи односельці звели Пагорб Гідності Героя «Небесної Сотні». У скульптурі24 лютого 2015 року на фасаді Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу відкрили пам'ятну дошку, яку освятив Архієпископ Нестор. Автор барельєфа — скульптор Роман Вільгушинський[5] 19[6] травня 2017 року у Збаразькому замку встановили погруддя наймолодших героїв Небесної сотні Назарія Войтовича та Устима Голоднюка.[7] У спортіНа початку серпня у Збаражі щороку відбуваються спортивні турніри з футболу, волейболу і гирьового спорту «Героям — слава!», присвячений пам'яті Устима Голоднюка та Назара Войтовича. Перший турнір провели 12 серпня 2014 року у 20-річчя від дня народження Устима[8]. Другий турнір — 12 серпня 2015[9]. Нагороди
Світлини
Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
