Волик Федір Парамонович

Волик Федір Парамонович
Народився	1 березня (17 лютого) 1877(1877-02-17) с. Гринців Ріг, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині — Валківський район, Харківська область, Україна)
Помер	23 жовтня 1946(1946-10-23) (69 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Діяльність	актор, антрепренер, меценат
Дружина	Волик Наталія Олександрівна
Діти	доньки Галина та Ірина

Волик Федір Парамонович (нар. 1 березня (17 лютого) 1877(18770217), с. Гринців Ріг, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині — Валківський район, Харківська область, Україна)) — пом. 23 жовтня 1946, Київ, Українська РСР, СРСР) — український театральний діяч (антрепренер, меценат, актор-аматор), землевласник.

Був меценатом українського театру, вклав багато енергії і коштів у справу українського мистецтва. У його антрепризі виступали Марія Заньковецька, Марко Кропивницький та інші видатні українські актори.

Мав вищу освіту. Походив з багатої родини, був землевласником — володів численними десятинами землі біля Баранового, Миколо-Комишуватої, Сидоренкового, кількома економіями на Валківщині. Зберігся будинок Федора Волика у Мізяках, побудований на початку ХХ ст., біля якого росте 200-річний дуб, пам'ятник природи, а також невеликий ставок, який належав Федору Парамоновичу.^[1]

Господарством Федір Волика практично не займався. Захопившись театром, він організував на власні кошти театральну трупу (1903–1904), з якою виступав у Харкові, Полтаві, Одесі, Ромнах, Миргороді, Лохвиці, Золотоноші, Черкасах, Лубнах, а також в Росії (Петербург, Самара, Ростов).

Навесні 1903 року до складу трупи Федора Волика увійшла також трупа Онисима Суслова.

У складі трупи Волика виступали М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, М. Кропивницький, Ф. Левицький, І. Мар'яненко, М. Борченко та ін.

Федір Волик — автор спогадів про діяльність своєї трупи та про Марію Заньковецьку.

Марія Заньковецька вважала Волика своїм близьким другом і любила як племінника — він одружився з її племінницею Наталією, донькою брата Олександра Адасовського.

З родиною Воликів Марія Заньковецька жила до кінця свого життя в Києві в будинку по вул. Великій Васильківській, 121. Нині в цьому будинку, який належав Ф. П. Волику, розташовано Меморіальний музей М. Заньковецької.

Дружина — Волик (Адасовська) Наталія Олександрівна (1885–1948).

Доньки:

Дядюша Галина Федорівна (1906–1980), науковиця (доктор біологічних наук);

Толочко Ірина Федорівна (1905–1989), перекладачка.

Марія Заньковецька, яку вони називали бабунею, дуже любила своїх внучатих племінниць — опубліковано чимало її листів до них.

• Минко В. Моя Минківка. — К., 1962.
• Українці у світі [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Талан: Життя і творчість / М. Заньковецька, Т. Бабанська, Г. Лемещенко. — К.: Мистецтво, 2004. — С. 150.
• Волик Ф. Воспоминания // МТМК України. Ф.р. № 4276.