Волкова Валентина Олександрівна
Во́лкова Валенти́на Олекса́ндрівна (17 жовтня 1925 — 6 листопада 2004) — український викладач математики та фізики, автор книг та наукових праць з математики[1]. БіографіяНародилась 17 жовтня 1925 у місті Лубни Полтавської області. Батько Волков Олександр Васильович працював машиністом на Південно-Західній залізниці, мати Волкова Тетяна Кіндратівна — домогосподарка. Чоловік Чорний Володимир Костянтинович. Син кінорежисер Чорний Олег Володимирович. До червня 1941 року навчалась у 56-й середній транспортній школі міста Лубни, майже щорічно отримувала похвальні грамоти за відмінні успіхи у навчанні. На жаль, війна перервала навчання. На час вступу німецьких військ у Лубни батько перебував у службовому відрядженні, тому довелось залишитись на окупованій території. Про що і доводилось потім писати у всіх анкетах та автобіографіях. По завершенню війни відновила навчання й отримала повну середню освіту, закінчивши в місті Лубни середню школу номер 7. У атестаті лише дві четвірки, всі інші дисципліни — оцінка «відмінно». У 1946 році вступила на механіко-математичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка і закінчила його у 1951 році. З 1951 по 1953 за призначенням працювала викладачем математики та фізики у педагогічному училищі міста Хуст на Закарпатті, яке тільки-но увійшло до складу СРСР. Серед її колишніх учнів багато визнаних педагогів, що потім працювали у різних містах України. Серед її учнів — відомий археолог та історик Василь Бідзіля. У 1953 вступає в аспірантуру Київського національного університету ім.Т. Г. Шевченка. Керівник аспірантури Валентини Олександрівни — відомий математик, академік Митропольський Юрій Олексійович. У 1956 році Валентину Олександрівну зараховано на посаду асистента при кафедрі інтегральних та диференційних рівнянь [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.] механіко-математичного факультету. З цього часу двадцять вісім років викладацької та наукової діяльності Валентини Олександрівни пов’язані з університетом та вищезгаданою вже кафедрою. З 1969 року обіймала посаду старшого викладача. Впродовж багатьох років вона читала на механіко-математичному факультеті курс «Історія математики». У своїх наукових працях Валентина Олександрівна висвітлювала питання історії математики, зокрема, просліджувала процес розвитку основ геометрії в Україні. Значний науково-культурний інтерес становить проведений В. О. Волковою аналіз творчої спадщини Г. В. Пфайффера. Збірник задач з диференційних рівнянь, написаний Валентиною Олександрівною у співавторстві з Ф. С. Гудименком та І. А. Павлюком у 1962 році витримав кілька видань і був настільною книгою студентів механіко-математичного факультету. Валентина Олександрівна брала участь у створенні збірника задач з вищої математики (1967 р.), на початку 70-х років входила до авторського колективу зі створення навчального посібника «Курс обыкновенных дифференциальных уравнений» (1974 р.) та інших робіт. Вийшла на пенсію у 1984 році. Пішла з життя 6 листопада 2004 року у місті Києві, Місце поховання — Берковецьке кладовище, ділянка 46. Нагороди
Бібліографія матеріалів Волкової В. О.Авторство
Співавторство
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia