Механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка створено в 1940 році при реорганізації фізико-математичного факультету. Має 8 кафедр (алгебри і комп'ютерної математики, загальної математики, інтегральних та диференціальних рівнянь, комп'ютерних методів механіки і процесів керування, математичного аналізу, математичної фізики, теоретичної та прикладної механіки, теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики), 1 навчальна та 2 науково-дослідні лабораторії, інформаційно-обчислювальний сектор. На факультеті на постійній основі працює 1 академік НАНУ, 3 член-кореспонденти НАНУ, 21 професор, 37 доцентів та 12 асистентів. ІсторіяНауково-освітня діяльність у галузі математики й механіки розпочалася в Київському університеті від його заснування у 1834 році. Першими професорами математики Київського університету були С. С. Вижевський, Г. В. Гречина, О. М. Тихомандрицький, М. А. Дяченко, А. А. Дяченко. Фізико-математичний факультет існував в університеті з 1849 року. У другій половині XIX століття розвиток математики і механіки в університеті відбувався під впливом таких відомих учених, як I. I. Рахманінов, П. Е. Ромер, М. Є. Ващенко-Захарченко, В. П. Єрмаков, Б. Я. Букрєєв, Г. К. Суслов. Протягом 1920–1933 фізико-математичний факультет знаходився у складі КІНО (Київського інституту народної освіти) та ФХМІ (Фізико-хіміко-математичного інституту). У 20-30 роки XX століття науково-педагогічну діяльність на фізико-математичному факультеті вели академіки АН УРСР Д. О. Граве, М. П. Кравчук, М. М. Крилов, Г. В. Пфейффер, члени-кореспонденти М. Х. Орлов, Ю. Д. Соколов, майбутні академіки М. М. Боголюбов та М. О. Кільчевський. Механіко-математичний факультет створено в 1940 році при реорганізації фізико-математичного факультету. Після Другої світової війни (1945–1946) університет повернувся з евакуації і були створені кафедри математичного аналізу, математичної фізики, інтегральних і диференціальних рівнянь, алгебри і теорії ймовірностей, теорії пружності, а згодом — кафедри аерогідромеханіки та теплообміну (1956), алгебри і математичної логіки (1959), теорії ймовірностей та математичної статистики (1962). У 1965 р. на механіко-математичному факультеті було створено кафедру теоретичної кібернетики (завідувач академік В. М. Глушков), а у 1969 році з ініціативи В. М. Глушкова, I. I. Ляшка та I.Т. Швеця в університеті було відкрито перший в Україні факультет кібернетики. У повоєнний період на факультеті працювали академіки М. М. Боголюбов, О. М. Динник, М. О. Лаврентьєв, О. Ю. Ішлінський, Г. М. Савін, Й. З. Штокало, член-кореспондент В. Є. Дяченко, професори К. Я. Латишева та Г. Є. Шилов. Значна роль у подальшій розбудові факультету належить академікам В. М. Глушкову, Б. В. Гнєденку, Ю. О. Митропольському, Ю. М. Березанському, А. Д. Коваленку, В. С. Королюку, I. I. Ляшку, А. М. Самойленку, М. О. Перестюку, А. В. Скороходу, I. Т. Швецю, членам-кореспондентам Й. I. Гіхману, В. К. Дзядику, Г. М. Положію, А. Ф. Улітку , М. Й. Ядренку, професорам А. А. Глущенко, С. Т. Завало та Л. А. Калужніну. Відомі випускники факультетуАкадеміки НАН України (АН УРСР, АН СРСР)
Члени-кореспонденти НАН України (АН УРСР, АН СРСР)
Наукові видання факультетуПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia