Володимир Бакарич

Володимир Бакарич
хорв. Vladimir Bakarić
Народився	8 березня 1912(1912-03-08)[1][2][…]  Велика Гориця, Загребська жупанія, Хорватія
Помер	16 січня 1983(1983-01-16)[1][2][…] (70 років)  Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ
Поховання	Мирогойське кладовище[4]
Країна	СФРЮ  Угорське королівство[d]
Діяльність	політик, комісар, економіст, правник
Галузь	політична діяльність[5], право[5] і економіка[5]
Alma mater	Загребський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Знання мов	хорватська[1][5][6]
Учасник	Друга світова війна і Югославський фронт Другої світової війни
Членство	Хорватська академія наук і мистецтв
Посада	прем'єр-міністр Хорватії
Військове звання	генерал
Партія	Комуністична партія Югославії
У шлюбі з	Marija Šoljan-Bakarićd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Владимир Бакарич (хорв. Vladimir Bakarić, 8 березня 1912, Велика Гориця, Хорватія — 16 січня 1983, Загреб, Хорватія) — югославський політичний діяч, Народний герой Югославії.

Учасник Другої світової війни. Воював у партизанських загонах Йосипа Тіто, один із найближчих його соратників. Після війни очолив уряд Народної Республіки Хорватії, що входила тоді до складу СФРЮ, і залишався на цій посаді до грудня 1953.

З 1948 по 1969 — секретар ЦК КПХ (з 1952 — голова СКХ СКЮ). З 1953 по 1963 — президент Народної Скупщини Хорватії (голова парламенту республіки). Потім також член Президії СКЮ, віце-президент СФРЮ.

У 1971—1972 роках разом з Тіто очолив кампанію проти «хорватських націоналістів». У 1974 р висунув ідею децентралізації влади в країні.

У 1950 році Бакаричу було присвоєно звання почесного громадянина Загреба.