Волохи в УкраїніВолохи — етнічна група змішаного румунського походження, основним ареалом розселення якої є північ Закарпатської області. Приблизна чисельність — 5-6 тисяч осіб. Етнічні ознакиНа переписах до 2001-го волохи писалися українцями, а на переписі 2001го — українцями і румунами, рідною мовою вказують, найчастіше, українську. Місцеве населення, зазвичай, ототожнює волохів з ромами, втім від ромів волохи відрізняються:
Конфесійно позиціонують себе як православних, втім воцерковленість низька — святкують лише Різдво і Великдень. У селах, де є лише греко-католицький храм, до храму не ходять. Істотня частина волохів останніми десятиліттями стала протестантами. ПоходженняПоходження волохів є дискусійним, оскільки мало досліджувалося вченими, а самі волохи не мають традиції зберігати перекази про минуле (зафіксовано лише один випадок, коли волох згадав, що чув від старших про походження волохів і це було твердження, що волохи прийшли на Закарпаття з Мармарощини). Трирічне дослідження волохів здійснене спільно українськими і румунськими вченими дійшло висновку, що волохи не є румунами і не підтримують жодних зв'язків з румунами Закарпаття. ![]() румуни на півдні області і волохи на півночі спільно українці (включаючи русинів) та росіяни Ареал розселенняВолохи мешкають в одинадцятьох селах Перечинського, Свалявського, Ужгородського та Мукачівського районів Закарпатської області, зокрема у селах:
Найбільше волохів у Порошкові Перечинського району — близько півтори тисячі осіб. Спосіб життяЗа способом життя волохи подібні до закарпатських ромів:
В Порошкові вирубують ліс на продаж, в інших місцях займаються човниковою торгівлею і сезонним заробітчанством в інші регіони. Але найвідоміше заняття ромів — виготовлення дерев'яних ложок, а також іншого побутового і сувенірного начиння з дерева. Як наслідок: найрозповсюдженіше прізвище серед волохів — Каналош («ложкар» угорською). Голова місцевої громади волохів носить у них титул біров («суддя» угорською). Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia