Волошка несправжньоблідолускова
Волошка несправжньоблідолускова (Centaurea pseudoleucolepis) — вимерла рослина родини айстрових. Один з 550 видів роду волошка, та 65 видів роду, що зростають в Україні. Загальна біоморфологічна характеристикаЖиттєва форма — гемікриптофіт. Дворічна трав'яниста рослина до 50 см заввишки. Стебло прямостояче, вище середини дуже розгалужене. Листки пірчасто- або двічіпірчасторозсічені, з вузьколінійними частками, нижні — довгочерешкові, середні та верхні — сидячі. Стебло і листки трохи павутинисті. Кошики дрібні, поодинокі на кінцях улиснених гілок, утворюють волотисте суцвіття. Обгортка яйцеподібна, 8—10 мм завдовжки, має жовтувато-зелені листочки, по краю плівчасті, внутрішні — ланцетні з яйцеподібноланцетним плівчастим придатком, решта — округлі, опуклі, на верхівці з коротким вістрям. Квітки блідо-рожеві, до білуватих. Сім'янка темно-бура, з білуватими реберцями. Цвіте у липні-серпні (в особливо посушливі роки розвиток рослин затримується, цвітіння нерясне). Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується тільки насінням. ЕкологіяКсерофіт, силікофіт. Зростає на гранітних відшаруваннях з бідними, супіщаними, кислими ґрунтами, в тріщинах скель. ПоширенняЛокальний ендемік приазовської височини. Зростає лише у межах відділення «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника (Донецька область). ЧисельністьПопуляція повночленна, становить близько 150 тис. особин, займає площу близько 5 га, екологічна щільність 2,96 ±2,8 особини/м2. Рослини зростають поодинці, подекуди групами. Максимум припадає на рослини генеративної стадії. Чисельність популяції знижується через вузьку еколого-ценотичну амплітуду, пошкодження насінних зачатків комахами. Через вплив російської агресії підвищилась загроза знищення. Заходи охорониЗанесений до Червоного списку МСОП, додатку Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Занесений до Червоної книги України, природоохоронний статус: «рідкісні». Охороняється в Українському степовому природного заповідника (відділення «Кам'яні Могили»). Вирощують у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та Донецькому ботанічному саду НАН України. Червоний список МСОПУ Червоному списку МСОП Centaurea pseudoleucolepis класифікується як вимерлий вид. Там зазначено, що цей вид востаннє бачили в 1930 році й відтоді він так і не був знайдений, попри великі дослідження. Припускається також, що цей вид був гібридним, а не окремим видом. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia