Воробйов Георгій Іванович
Георгій Іванович Воробйов (нар. 15 квітня 1914, село Кідекша Суздальського повіту Владимирської губернії, тепер Суздальського району Владимирської області, Російська Федерація — 21 березня 2002, Москва) — радянський партійний і державний діяч, 1-й секретар Удмуртського обкому КПРС (1957—1959), 1-й секретар Краснодарського крайкому КПРС (1960—1966), голова Держлісгоспу СРСР (1970—1984). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1956—1961). Член ЦК КПРС (1961—1966). Кандидат у члени ЦК КПРС (1976—1986). Член Бюро ЦК КПРС по РРФСР (1959—1961). Депутат Верховної Ради СРСР 4—6-го та 8—10-го скликань. Доктор економічних наук (1968), професор (1970). БіографіяНародився в селянській родині. У 1934 році закінчив Любанський сільськогосподарський технікум. У 1934—1939 роках — агроном радгоспу у Владимирській, Калінінській областях; старший агроном відділу «Агротехзнання» Народного комісаріату земельних справ Бурят-Монгольської АРСР; старший агроном-інспектор Народного комісаріату земельних справ РРФСР. У 1939—1940 роках — інструктор сільськогосподарського відділу Калінінського обласного комітету ВКП(б). У 1941 році служив на політичній роботі в Червоній армії. У 1941—1943 роках — начальник політичного відділу радгоспу імені XVII з'їзду ВКП(б) Юр'єв-Польського району Івановської області. У 1943—1948 роках — інструктор сільськогосподарського, потім організаційно-інструкторського відділу ЦК ВКП(б). У 1946 році закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тимірязєва. У 1949—1952 роках — уповноважений Ради у справах колгоспів при Раді міністрів СРСР: по Туркменської РСР; по Удмуртської АРСР; по Ленінградській області. У 1952—1953 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Ленінградського обласного комітету КПРС. 25 листопада 1953 — 16 лютого 1954 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС. 19 лютого 1954 — лютий 1957 року — голова виконавчого комітету Ленінградського обласної ради депутатів трудящих. У 1956 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Організація і оплата праці у овочівництві колгоспів». 23 січня 1957 — 10 квітня 1959 року — 1-й секретар Удмуртського обласного комітету КПРС. У квітні 1959 — червні 1960 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПРС по РРФСР. 8 червня 1960 — січень 1963 року — 1-й секретар Краснодарського крайового комітету КПРС. У січні 1963 — 24 грудня 1964 року — 1-й секретар Краснодарського сільського крайового комітету КПРС. 24 грудня 1964 — 12 січня 1966 року — 1-й секретар Краснодарського крайового комітету КПРС. У роки його керівництва 15—16 січня 1961 року в Краснодарі відбулися масові заворушення, в ході яких був вбитий школяр і поранено 39 осіб, частково розгромлено будівлю крайкому КПРС, у тому числі його кабінет. У лютому 1966 — травні 1970 року — заступник міністра сільського господарства СРСР. У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему «Економіка і організація виробництва зерна». 28 квітня 1970 — липень 1978 року — голова Державного комітету лісового господарства Ради міністрів СРСР. У липні 1978 — 12 квітня 1984 року — голова Державного комітету СРСР з лісового господарства. З квітня 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. Працював старшим науковим співробітником відділу прогнозування Всеросійського науково-дослідного інституту лісівництва та механізації лісового господарства. Похований в Москві на Троєкурівському цвинтарі. Нагороди і звання
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
