Воррен Крістофер

Воррен Майнор Крістофер
англ. Warren Minor Christopher
Воррен Крістофер
63-й Державний секретар США
20 січня 1993 — 17 січня 1997
Президент	Білл Клінтон
Попередник	Лоуренс Іґлберґер
Наступник	Мадлен Олбрайт
9-й Заступник Державного секретаря США
26 лютого 1977 — 20 січня 1981
Президент	Джиммі Картер
Попередник	Чарльз Робінсон
Наступник	Вільям П. Кларк
5-й Заступник Генерального прокурора США
10 березня 1967 — 20 січня 1969
Президент	Ліндон Джонсон
Попередник	Ремсі Кларк
Наступник	Річард Кляйндінст
Народився	27 жовтня 1925(1925-10-27) Скрантон, Північна Дакота, США
Помер	19 березня 2011(2011-03-19) (85 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Похований	Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
Відомий як	офіцер, дипломат, політик, письменник, адвокат
Місце роботи	O'Melveny & Myersd і Державний департамент США
Громадянство	США
Національність	американець
Освіта	Університет Південної Каліфорнії Стенфордський університет
Alma mater	Університет Південної Каліфорнії, Stanford Law School[d], University of Redlandsd і Голлівудська старша школа
Політична партія	Демократична партія США
У шлюбі з	Марі Вілліс
Діти	4
Професія	правник, дипломат
Релігія	методизм
Нагороди
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Воррен Майнор Крістофер (англ. Warren Minor Christopher; 27 жовтня 1925, Скрантон, Північна Дакота, США — 19 березня 2011, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський юрист і дипломат. Обіймав посаду державного секретаря США під час першого президентського терміну Білла Клінтона.

Закінчив середню школу в Голлівуді і вступив до Університету Редландс, де вступив до братства Каппа Сигма Сігма. Закінчив своє навчання в Університеті Південної Каліфорнії в лютому 1945.

З липня 1943 по вересень 1946, служив у резерві американського військового флоту. У 1946—1949 навчався на юридичному факультеті Стенфордського університету, де заснував і очолив журнал Stanford Law Review і як один з найкращих випускників був прийнятий в Орден Шапки.

З жовтня 1949 по вересень 1950 Крістофер працював у судді Верховного суду США Вільяма Дугласа.

З жовтня 1950 по червень 1967 працював юристом у фірмі O'Melveny & Myers, ставши партнером у 1958.

З червня 1967 по 20 січня 1967 працював заступником генерального прокурора США, після чого повернувся в O'Melveny & Myers.

26 лютого 1977 був призначений заступником Державного секретаря США і працював на цій посаді до 20 січня 1981. Серед заслуг Крістофера зазвичай називають домовленість про звільнення 52 співробітників американського посольства, узятих заручниками в Ірані. Він також очолював китайський напрямок американської політики, допоміг добитися ратифікації двох договорів про Панамський канал, і очолив першу міжвідомчу групу з прав людини.

16 січня 1981 президент Картер нагородив його Медаллю Свободи — найвищою нагородою для цивільних осіб.

Крім цього Крістофер обіймав посади голови асоціації адвокатів Лос-Анджелеса (1974—1975), голови комісії з федеральної юридичній системі Американської асоціації адвокатів (1975—1976); спеціального радника губернатора Каліфорнії Едмунда Брауна в 1959. Крім того Крістофер займав різні пости в багатьох громадських організаціях, пов'язаних з зовнішньою політикою та освітою.

У 1991 Крістофер був головою незалежної комісії щодо поліції Лос-Анджелеса, що розслідувала поліцейські зловживання, яка стала відома як Комісія Крістофера. Комісія запропонувала серйозні перетворення в поліцейському управлінні Лос-Анджелеса, які після бунтів 1992 в Лос-Анджелесі отримали величезну підтримку на референдумі.

20 січня 1993 Крістофер був призначений державним секретарем США новим президентом Клінтоном і займав цю посаду до 1997.

На президентських виборах 2000 року які пройшли з мінімальною різницею голосів між Джорджем Бушем і Ґором в США Крістофер був посланий керувати спірним перерахунком голосів у Флориді, після якого Верховний суд США вирішив суперечку про результат виборів на користь Джорджа Буша.

25 вересня 2007 разом з кількома іншими держсекретарями США у відставці підписав лист, що закликає Конгрес США не приймати резолюцію 106 про геноцид вірмен.^[1]

19 березня 2011 Воррен Крістофер помер від раку нирки.

Був одружений з Марі Вілліс. У них четверо дітей.

• In the Stream of History: Shaping Foreign Policy for a New Era (1998)
• Chances of a Lifetime (2001)

• В. І. Головченко. Крістофер Воррен // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Це незавершена стаття про політика США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про дипломата. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.