Воскресенський проспект

Воскресенський проспект
Київ
Воскресенський проспект; Київ
Місцевість	Воскресенка
Район	Дніпровський
Назва на честь	місцевості Воскресенка
Колишні назви
	Нова вулиця, Воскресенське шосе, бульвар Перова
Загальні відомості
Протяжність	3 385 м
Координати початку	50°27′55.0″ пн. ш. 30°35′58.9″ сх. д. / 50.465278° пн. ш. 30.599694° сх. д.
Координати кінця	50°29′42.2″ пн. ш. 30°35′22.5″ сх. д. / 50.495056° пн. ш. 30.589583° сх. д.
поштові індекси	02139
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лівобережна», ; «Дарниця» , ; «Почайна»
Автобуси	А 44, 46, 61, 70,
Трамваї	Т 22 (кінцева)
Тролейбуси	Тр 29, 50, 50к,
Маршрутні таксі	Мт 222, 242, 476, 498, 504, 509, 511, 578, 580,
Зупинки громадського транспорту	«Житловий комплекс "Паркові озера"», «Проспект Алішера Навої», «Вулиця Чорних Запорожців», «Дитячий садок», «Авторинок», «Дніпровський ринок», «Школа-інтернат», «Проспект Воскресенський», «Керченська площа»
Найближчі залізничні станції	з. п. Воскресенка
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	Школа-інтернат — № 26, № 18, № 14. ЗОШ (Загальноосвітня школа) — №325 "Щастя", №256, №234 (з поглибленим вивченням економіки й права), №224, №201, №180, №158, №120, №98, №4. Заклад дошкільної освіти (Дитсадок) — №672, №655, №473, №471 "Каштан", №438, №437, №433 "Дивосвіт", №381, Монтессорі школа - дитячий садок з поглибленим вивченням іноземних мов та IT. Навчально-науковий інститут №2.
Медичні заклади	Київська міська клінічна лікарня № 3, Київський центр терапії і мікрохірургії ока, КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня №2".
Аптеки	Аптека Альго-Фарм, Аптека №79 КП "Фармація", Аптека АНЦ.
Парки	Парк «Аврора»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11263
У проєкті OpenStreetMap	r303047
Мапа
Воскресенський проспект у Вікісховищі

Воскресе́нський проспе́кт — проспект у Дніпровському районі міста Києва, житловий масив Воскресенський. Пролягає від вулиці Воскресенської і парку «Перемога» до проспекту Романа Шухевича і Керченської площі.

Прилучаються вулиці Чорних Запорожців, Сулеймана Стальського, Івана Микитенка та Миколи Кибальчича.

Історія

Виник у 50-ті роки XX століття під назвою Нова вулиця. 1957 року отримав назву бульвар Перова^[1], на честь російського художника Василя Перова, учасника демократичного об'єднання «Товариства пересувних художніх виставок»^[1]. 1968 року до бульвару приєднано Воскресенське шосе^[2], а в 1973 році цю ділянку було знову відокремлено під назвою Північно-Броварський проспект^[3] (нині — проспект Георгія Нарбута).

Сучасна назва, що походить від місцевості Воскресенка — з 2023 року^[4].

Забудова

Забудова проспекту — 1960–1970-х років, типова для «спальних районів». Найвідоміші об'єкти: авторинок (на місці колишнього ринку «Дніпровський») та, навпроти, ТЦ «Квадрат» (на місці колишнього кінотеатру «Аврора»). За торговим центром облаштований невеликий парк. На початку проспекту, за адресою № 1-б у січні 2004 року освячено римо-католицький парафіяльний храм Матері Божої Церкви, поруч із ним розбудовується монастир Братів Менших Капуцинів.

Транспортна інфраструктура

Воскресенський проспект відіграє важливу роль у транспортній інфраструктурі столичного лівобережжя: ним з Троєщини та Воскресенки слідує левова частка пасажирських маршрутів (до станцій метро Святошинсько-Броварської лінії — «Лівобережна» та «Дарниця») та легкового транспорту (до Північного мосту та мосту Метро). Містобудівні плани, розроблені ще в радянські часи, передбачали прокладення паралельно тодішньому бульвару Перова Придніпровської лінії метро. Інша перспективна гілка цього виду транспорту надасть прямий шлях на Поділ та далі на Лук'янівку, Київський залізничний вокзал та Міжнародний аеропорт «Київ».

Є перспективним транспортним вузлом — близькість залізничної платформи «Воскресенка» та «Райдужний» (до 18 січня 2024 року вони називалися «Троєщина-1» і «Троєщина-2» відповідно^[5]), з яких в час пік постійно вирушає Київська кільцева електричка, станцій метро, роз'їздів на Лісовий масив та Троєщину тощо, а з іншого боку, тут наявні зелені відпочинкові зони.

Після розширення проїжджої частини у 2006—2007 роках зі знищенням бульварних зелених насаджень він перестав бути бульваром у прямому значенні цього слова.

Примітки

↑ ^а ^б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 915. Арк. 799–808. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 вересня 1968 року № 1494 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 727. Арк. 185, 188–191. [Архівовано з першоджерела 17 серпня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1973 року № 431 «Про впорядкування найменувань та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1170. Арк. 549–551. [Архівовано з першоджерела 22 квітня 2016.]
↑ Рішення Київської міської ради від 23 березня 2023 року № 6279/6320 «Про перейменування бульвару Перова в Дніпровському районі міста Києва» (дата публікації 12.04.2023) [Архівовано з першоджерела 16 квітня 2023.]
↑ Рибальський міст та Куренівка: Київрада перейменувала станції електрички. Вечірній Київ (укр.). 18 січня 2024. Процитовано 31 грудня 2024.

Джерела

Перова бульвар // Веб-енциклопедія Києва.

Перова бульвар // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 127.

Перова бульвар // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 165. — ISBN 5-88500-070-0.