Вуйковичі (Підкарпатське воєводство)
Вуйковичі (пол. Ujkowice - Уйковіце) — давнє українське село в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1006 осіб (2011[1]). ІсторіяПісля захоплення цих земель Польщею Вуйковичі в 1340–1772 роках входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського. Село згадується в масиві найдавніших документів перемиського суду 2 квітня 1424 р.[2] Попри понад півтисячоліття латинізації та спольщення українців і заселення поляками земель Надсяння українці до Першої світової війни все ж становили більшість у селі. У 1880 р. в селі Вуйковичі Перемишльського повіту в 140 будинках проживали 884 мешканці та в трьох будинках на території панського фільварку проживали 60 осіб (434 греко-католики, 425 римо-католиків і 85 юдеїв).[3] Місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії. Після окупації ЗУНР поляками шляхом кривавої війни у 1919—1939 рр. село належало до Перемишльського повіту Львівського воєводства, ґміна Кіньківці. Польська окупаційна влада за міжвоєнний період змінила національний поділ у селі на користь поляків. У 1939 році у Вуйковичах проживало 1470 мешканців, з них 550 українців, 880 поляків і 40 євреїв[4] В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом. Радянські окупанти насильно мобілізували українців-чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, 3 березня 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 15 українців, серед них греко-католицького священика Івана Сорокевича з дружиною, пограбувала господарства українців. Селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[5]. Протягом 1975—1998 років входило до складу Перемишльського воєводства. У Вуйковичах знаходяться руїни форту часів Першої світової війни та православний паломницький центр — монастир святих Кирила та Мефодія. Станом та травень 2016 року в монастирі з чудотворною іконою Божої Матері «Відрада і утіха» проводяться богослужіння, 24 травня їх здійснив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
