Вулиця Каховська (Львів)
Вулиця Каховська — вулиця у Залізничному районі міста Львова[4][5], місцевість Сигнівка. Вулиця Каховська сполучає вулиці Ряшівську та Патона. Прилучаються вулиці Трещаківського, Гарматія, Камінна[6]. НазваВулиця утворилася, як частина центральної вулиці у складі підміського селища Сигнівка[7]. Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року[8], вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1933 році отримала назву Парафіяльна, на честь парафіяльного храму Сигнівки — костелу святих апостолів Петра і Павла (нині — православний храм Святого Архистратига Михаїла)[9], під час німецької окупації — Зиґньовер-Пфаррґассе[7]. У 1944 році повернена передвоєнна назва — вулиця Парафіальна. Сучасна назва від 1946 року, на честь українського міста Каховка, що на Херсонщині[10]. ЗабудоваУ забудові вулиці Каховської присутні одноповерховий польський конструктивізм 1930-х років, одноповерхова радянська барачна забудова 1950-х років, чотири- та п'ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х років, дев'ятиповерхова забудова 2000-х років[3]. № 10 — ЗДО № 136 «Віночок»[11]. № 26 — шестиповерховий житловий багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення збудований та 2015 року зданий в експлуатацію будівельною компанією «Добробут». Одне з приміщень займає салон краси «Венеція». № 27 — восьми-дев'ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями, збудований і 2012 року зданий в експлуатацію будівельною компанією «Галбуд». Офісне приміщення біля другого під'їзду початково орендувала аптека, згодом це була громадська приймальня одного з депутатів ЛМР. Від 3 серпня 2020 року тут міститься відділення поштового зв'язку № 40[1], що переїхало сюди з вул. Патона, 4/1. В комерційних приміщеннях будинку на нульовому поверсі (підвальні приміщення) містяться продуктова крамниця та магазин «Автозапчастини».  № 32 — храм Святого Архистратига Михаїла, облаштований у будівлі колишньої лютеранської кірхи, будівництво якої розпочалося 1847 року. У 1930-х роках — костел святих апостолів Петра і Павла, парафіяльний храм Сигнівки[12]. У радянський час храм використовували як спортзал, у 1990-х роках місцева православна громада одержала це приміщення, яке згодом перебудували, зокрема надбудувавши бані. 21 листопада, у День вшанування святого Архістратига Михаїла, відбувся чин освячення відновленого храму, на честь Святого Архистратига Михаїла та перша Літургія[3]. № 33, 35 — п'ятиповерхові житлові будинки, збудовані у 1960-х роках ВО «ЛОРТА», як гуртожитки для працівників підприємства. У вересні 2012 року, державний концерн «ЛОРТА» безкоштовно передав у власність територіальної громади міста чотири своїх колишніх гуртожитки, включно з цими на вул. Каховській, 33 та 35[13]. № 34 — за радянських часів тут був фірмовий магазин «Мотор» львівського мотозаводу. 2004 року будівля перейшла у власність ДП ТзОВ «УРС "Єврогурт"»[14], яка згодом відкрила тут бакалійну (продуктову) крамницю. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20 серпня 2019 року ДП ТзОВ «УРС "Єврогурт"» визнано банкрутом[15]. Від 2012 року будівля стояла пусткою. Наприкінці 2021 року будівлю знесено. № 37а — п'ятиповерховий житловий будинок, збудований у 1960-х роках для працівників Львівської залізниці, переданий у власність територіальної громади міста Львова 26 вересня 2002 року[16]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
