Вулиця Степана Бандери (Луцьк)

Вулиця Степана Бандери Луцьк
Район	Центральний
Назва на честь	Степана Бандери
Колишні назви
Суворова, Нічна, Суворова
радянського періоду (українською)	Суворова
Загальні відомості
Координати початку	50°44′54.2″ пн. ш. 25°19′36.4″ сх. д. / 50.748389° пн. ш. 25.326778° сх. д. / 50.748389; 25.326778
Координати кінця	50°44′50.2″ пн. ш. 25°20′03″ сх. д. / 50.747278° пн. ш. 25.33417° сх. д. / 50.747278; 25.33417
поштові індекси	43025[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1-26[2]
Державні установи	Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації, Обласний комітет товариства Червоного хреста України
Медичні заклади	Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка
Поштові відділення	ВПЗ № 25 (вул. Кривий Вал, 19)[1]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Степана Бандери розташована у центрі Луцька та тягнеться від вулиці Винниченка до вулиці Шопена, історично об'єднала у собі декілька шляхів.

Її початок, як вулиці Банкова, виник у 1920-х роках у зв'язку з будівництвом Селянського банку (нині — Будинок офіцерів на вулиці Винниченка). Відомий польський архітектор Мар'ян Лялевич запроєктував цілий комплекс банкових споруд. Нова Банкова вулиця по суті обгорнула ці споруди і паралельно з теперішньою Винниченка прямувала до річки Сапалаївки. Згодом виник проєкт провести від початку Банкової ще одну вуличну гілку, але вже на південь з виходом на алею Болеслава Хороброго (сучасний проспект Волі). Здійснити вдалося лише частину проєкту — продовжили горизонтально частину Банкової. Ця невелика тупикова вулиця закінчувалася біля садиби маршалка місцевої шляхти, в гостях якого бував письменник Юзеф Ігнацій Крашевський. Завдяки цьому вулиця під час урочистого ритуалу в день потрійного ювілею — народження, перебування на Волині та смерті була названа на пошану Крашевського. Назва Банкова залишилася лише для північної її гілки.

З утвердженням радянської влади на Волині у 1939 році вулицю перейменували на честь російського полководця Олександра Суворова. Під час війни вулиця отримала назву Нічна. Назву Суворова відновили у 1944 році. У 1950-х роках у зв'язку з будівництвом обкому Компартії (нині — головний корпус СНУ на проспекті Волі) її з'єднали з іншою тупиковою вулицею Закоп'янською і продовжили до вулиці Шопена.

Ім'я голови Проводу ОУН Степана Бандери вулиця здобула у 2008 році. Відтоді майже на всіх будинках встановили таблички одного зразка з назвою вулиці. Однак колишня назва — Суворова досі іноді трапляється.

Окрім житлових будинків на вулиці розташовані Державне управління охорони навколишнього середовища у Волинській області, Обласний комітет товариства Червоного хреста України, Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації, Міська клінічна стоматологічна поліклініка, банк, ряд магазинів, кав'ярня, салон-перукарня, туристичні агентства.

• Міжнародна експрес пошта «DHL Інтернешнл Україна» — вулиця Степана Бандери, 2.

• Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка — вулиця Степана Бандери, 6^[3].

• Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації — Вулиця Степана Бандери, 5.
• Обласний комітет товариства Червоного хреста України — вулиця Степана Бандери, 5.

• Магазин одягу «Men's Secret» — вулиця Степана Бандери, 13.
• Магазин канцтоварів — вулиця Степана Бандери, 13.
• Міні-маркет «Бруклін маркет» — вулиця Степана Бандери 15.

• Кав'ярня «Чорна Королева» — вулиця Степана Бандери, 4.
• Паб «Palleta» — вулиця Степана Бандери, 6.

• Пясецький В. Е. Вулиці і майдани Луцька: історико-краєзнавчий довідник / В. Е. Пясецький, Ф. Г. Мандзюк. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. — 398 с. — ISBN 966-361-050-6.

• Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації. voladm.gov.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2024. Процитовано 12 березня 2025.