Вульфеніт

Вульфеніт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Wul[2]
Хімічна формула	PbMoO₄
Nickel-Strunz 10	7.GA.05[3]
Dana 8	48.1.3.1
Ідентифікація
Колір	помаранчевий і цинобровий
Сингонія	тетрагональна сингонія[4]
Просторова група	space group I4₁/ad[4]
Твердість	2,5 і 3
Колір риси	білий
Густина	6,75 ± 0,3 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь	Франц Ксавер фон Вульфен[3]
Вульфеніт у Вікісховищі

Вульфені́т — мінерал класу вольфраматів та молібдатів.

Формула: Pb[MoO₄].

Містить бл. 60 % Pb і 39 % МоО₃; домішки — СаО (до 7 %), WO₃ (до 28 %), V₂O₅ (до 1,3 %).

Як правило В. представлений друзами або щітками таблитчастих або діпірамідальних кристалів. Суцільні агрегати рідкісні.

Крихкий.

Густина 6,3—7.

Твердість 3,5.

Колір переважно жовтий і помаранчевий.

Блиск алмазний.

Зустрічається в зоні окиснення свинцевих родовищ в асоціації з церуситом, англезитом, піроморфітом, ванадинітом й іншими вторинними мінералами свинцю; найпоширеніший після молібденіту мінерал молібдену.

У значних скупченнях вульфеніт — свинцева руда; рідше використовується і як молібденова руда. Найбільш відомі родовища вульфеніту — в Алжирі, Австралії, США, на території колишньої Югославії. Збагачується флотацією. Названий на честь австрійського мінералога Ф. К. Вульфена.

Розрізняють:

• вульфеніт ванадіїстий (вульфеніт, у якому молібден ізоморфно заміщується ванадієм);
• вульфеніт вольфрамистий (вульфеніт, у якому молібден ізоморфно заміщується вольфрамом);
• вульфеніт кальціїстий (відміна вульфеніту, яка містить до 1,2 % СаО);
• вульфеніт уранистий (ураномолібдат свинцю — Pb[(Mo, U)O₄] (вміст UO₃ — 2,5-11,6 %);
• вульфеніт хромистий (відміна вульфеніту, яка містить понад 1 % Cr₂O₃).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вульфеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Вульфеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.