Вібраційна техніка

Вібраці́йна те́хніка (рос. вибрационная техника, англ. vibrating facilities, нім. Vibrationstechnik f) — техніка, пов'язана зі збудженням, вивченням і використанням вібрації, проведенням вібраційного діагностування та випробування а також, захистом людини від шкідливого впливу вібрації^[1].

До засобів вібраційної техніки належать: вібраційні машини, вібраційні стенди, прилади, апарати, пристрої із засобами збудження вібрації для практичного виконання корисних функцій вібрації (наприклад, при ущільненні ґрунту чи бетонної суміші, при випробуваннях); апаратура для управління вібрацією а також, для вимірювання та реєстрації її параметрів (віброшвидкості, віброприскорення, амплітуди та частоти коливань); засоби антивібраційної техніки (пристрої для запобігання, пригнічення, гасіння та ізоляції шкідливої вібрації).

В гірничій справі вібраційну техніку використовують дуже широко — при видобуванні (відбійні молотки), збагаченні (сепаратори вібраційні, грохот вібраційний, шлюз вібраційний, високочастотна відсаджувальна машина, віброконцентратор трубний, диспергатор), транспортуванні (конвеєр вібраційний, віброочищення рудникових вагонеток), в бурильній техніці, віброобробці свердловин, регенерації бурових розчинів (вібраційне сито), дозуванні (живильник вібраційний) та ін.

• Вібраційне насосне устаткування
• Вібраційне сито
• Вібраційний захист
• Вібраційний конвеєр
• Вібраційні сепаратори
• Віброконцентратор трубний

• Вібраційні процеси та обладнання : Навч. посіб. / В. О. Повідайло; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2004. - 248 c. - Бібліогр.: с. 241-247.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Вибрации в технике. Справочник в 6 т. Ред. совет: В. Н. Челомей и др. М: Машиностроение, 1981.