Вівсянчик чилійський

?Вівсянчик чилійський
	; Самець чилійського вівсянчика ; Самиця чилійського вівсянчика
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Саякові (Thraupidae);
Рід:	Вівсянчик (Phrygilus);
Вид:	Вівсянчик чилійський;
Біноміальна назва
	Phrygilus gayi; (Gervais, 1834)
	; Ареал виду Проживання впродовж року Зимування
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Fringilla gayi
Посилання
Вікісховище:	Phrygilus gayi
Віківиди:	Phrygilus gayi
EOL:	1050374
ITIS:	562047
МСОП:	22723069
NCBI:	555327

Вівся́нчик чилійський^[2] (Phrygilus gayi) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Чилі і Аргентині. Вид названий на честь французького натураліста Клода Гея^[en]^[3].

Опис

Довжина птаха становить 15,5-16,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия і верхня частина грудей сизувато-сірі, перед очима темні плями. Покривні пера крил сизувато-сірі, першорядні махові пера чорнуваті. Хвіст чорнуватий з сірими краями. Спина і нижня частина тіла оливково-жовті, живіт і гузка білуваті. Дзьоб зверху темний, знизу світліший. Самиці мають темпне, коричнювато-сіре забарвлення, обличчя у них поцятковане білими плямками, груди охристі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[4]

P. g. gayi (Gervais, 1834) — північне і центральне Чилі (від Кокімбо до Кольчагуа);
P. g. minor Philippi Bañados & Goodall, 1957 — тихоокеанське узбережжя на півночі центрального Чилі (від Атаками до Вальпараїсо);
P. g. caniceps Burmeister, 1860 — західна Аргентина (на південь від західної Сальти), південне Чилі (на південь від Айсена) та Вогняна Земля.

Поширення і екологія

Чилійські вівсянчики мешкають переважно в Андах на кордоні Аргентини і Чилі. Взимку частина популяції мігрує на схід до Патагонії. Чилійські вісянчики живуть у високогірних чагарникових заростях, зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря. Живляться насінням, а також дрібними безхрбетними і ягодами. Взимку споживоють виключно насіння. Серез розмноження триває з жовтня по лютий. Гніздо широке, встелене травою або шерстю, розміщується в чагарниках або на землі. В кладці від 2 до 5 світлих, блакитнувато-зелених з коричневими плямками яєць розміром 22×16 мм.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Phrygilus gayi. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 171. ISBN 978-1-4081-2501-4.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 02 березня 2022.