Хуан Мартін дель Потро був чемпіоном 2009 року, але цього разу відмовився від участі через перенесену в травні операцію на зап'ястку і лише розпочавши тренування в серпні. Він став третім тенісистом серед чоловіків за відкриту еру, який відмовився від захисту титулу, після Кена Роузволла в 1971 році (через конфлікт між World Championship Tennis (WCT) та Міжнародною федерацією газонного тенісу (ILTF)), а також Піта Сампраса у 2003 році (який неофіційно завершив кар'єру після фіналу 2002 року).[1][2] Уперше в історії Відкритого чемпіонату США жоден американець не був посіяний у першій вісімці, що б полегшило дорогу до чвертьфіналу, а це відбилось на результатах.
У фіналі Рафаель Надаль переміг Новак Джокович 6–4, 5–7, 6–4, 6–2, таким чином вперше вигравши титул чемпіона США. Це був його 9-й основний титул і цією перемогою він завоював кар'єрний Золотий Слем. Надаль досягнув фіналу, не програвши жодного сету. Він став першим після Рода Лейвера в 1969 році, хто впродовж одного календарного року виграв Відкритий чемпіонат Франції, Вімблдонський турнір і Відкритий чемпіонат США, і став першим в історії серед чоловіків, хто впродовж одного календарного року зробив це на ґрунті, харді та траві.
Сіяні гравці
Сітка
Легенда
|
- Alt = Заміна
- SE = Виняток
- PR = Захищений рейтинг
|
- w/o = Без гри
- r = Зняття
- d = Присуджено перемогу
|
Фінальна частина
Верхня половина
Секція 1
Секція 2
Секція 3
Секція 4
Нижня половина
Секція 5
Секція 6
Секція 7
Секція 8
Примітки
Посилання