Війна четвертої коаліції

Війна четвертої коаліції
Наполеонівські війни
Наполеон на полі бою під Фрідландом. Орас Верне
Дата: 9 жовтня 1806 — 9 липня 1807 Місце: Центральна Європа Результат: Перемога Франції: Тільзитський мир Територіальні зміни: Виникнення Варшавського герцогства та Вестфалії
Сторони
Пруссія Російська імперія Британська імперія Швеція Саксонія (до 11.12.1806) Сицилія Республіка Семи Островів (з 17.06.1807) Чорногорія	Французька імперія Іспанська імперія Італія Голландія Саксонія (з 11.12.1806) Неаполь Рейнський союз Етрурія Польські легіони
Командувачі
Фрідріх-Вільгельм III Карл Вільгельм Фердинанд † Ґебгард фон Блюхер Людвіг Прусський † Фрідріх Людвіґ Гогенлое-Інґельфінґен Богислав фон Віттенберг Людвіг Йорк Олександр І Леонтій Беннігсен Михайло Каменський Петро Багратіон Михайло Барклай-де-Толлі Дмитро Сенявін Георг III Вільям Ґренвілл Вільям Кавендіш-Бентінк Густав IV Фрідріх Август ІІІ	Наполеон I П'єр Ожеро Карл Юхан Бернадот Жан-Батист Бессьєр Жером Бонапарт Луї Ніколя Даву Жан Лан Франсуа Лефевр Мішель Ней Жан де Дью Сульт Андре Массена Едуар Мортьє Йоахім Мюрат Карл IV Ежен Богарне Людовик I Жан-Батист Дюмонсо Фрідріх Август І Жозеф I Ян Домбровський Юзеф Понятовський
Військові сили
Загальні:  • понад 400 тис.	Загальні:  • понад 290 тис.

Війна четвертої коаліції (фр. Guerre de la Quatrième Coalition; також знана як російсько-пруссько-французька війна) — війна наполеонівської Французької імперії та її сателітів у 1806—1807 роках проти коаліції великих держав (Російська імперія, Королівство Пруссія, Велика Британія). Почалась з нападу королівської Пруссії на Французьку імперію. Але у двох генеральних битвах під Єною та Ауерштедтом Наполеон розгромив пруссаків й 12 жовтня 1806 року вступив до Берліна. 1 листопада 1806 року 150,000 французька армія перетнула кордон Великопольщі. У грудні 1806 року до війни вступила імператорська російська армія. Жорстокі бої під Чарновим, Голиміном та Пултуськом у грудні 1806 року не виявили переможців. Генеральна битва зимової кампанії відбулась під Ейлау у січні 1807 року. У кривавій битві між головними силами французької Великої армії Наполеона та російської під керівництвом генерала Л. Беннігсена переможців не виявилось. Оскільки вночі після битви Беннігсен відступив, Наполеон оголосив себе переможцем. Обидві сторони були знекровленими тримісячною безрезультатною боротьбою й зраділи приходу бездоріжжя, яке до травня поклало край бойовим діям. До того часу сили російської армії було залучено у війні, яка почалась з Османською імперією, а тому Наполеон отримав істотну чисельну перевагу. До початку весняної кампанії він мав 190 000 солдатів проти 100 000 російських. Під Гейльсбергом Беннігсен успішно відбив атаку французької армії, однак під Фрідландом чисельна перевага французів відіграла вирішальну роль. Наполеон з 85 000 солдатів завдав тяжкої поразки російській армії з 60 000 осіб.

Кампанію в Польщі та Східній Пруссії було розпочато Наполеоном з метою нав'язування росіянам вирішальної битви, щоб виграти її та диктувати умови миру. Мети імператора було досягнуто лише майже через пів року. Весь цей час (зима 1806 — літо 1807) йшли тяжкі бої. Але найкривавішою стала Битва під Пройсіш-Ейлау, у якій вперше за свою дивовижну кар'єру Наполеон не одержав переконливої перемоги.

• Пруссія
• Російська імперія
• Велика Британія
• Швеція
• Саксонія

• Битва під Єною та Ауерштедтом (жовтень 1806)
• Битва під Голиміном (грудень 1806)
• Битва під Чарново (грудень 1806)
• Битва під Пултуску (грудень 1806)
• Битва під Ейлау (лютий 1807)
• Облога Данцига (1807)
• Битва під Гуттштадтом (червень 1807)
• Битва під Гейльсбергом (червень 1807)
• Битва під Фрідландом (червень 1807)

• 26 лютого 1807: Бій за Браунсберг (перемога французів)

Олександрові I була зрозуміла неможливість для Російської імперії вести успішну війну одночасно з Наполеоном і Османською імперією, тому імператор надав перевагу укладанню миру з Наполеоном і продовженню війни з останньою.

• Війни проти третьої та четвертої антифранцузьких коаліцій [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]