Віка Пота
 Віка Пота (лат. Vica Pota, досл. «могутня переможниця») — богиня давньоримської релігії, святилище якої (aedes) розташовувалося біля підніжжя пагорба Велія, на місці будинку Публія Валерія Публіколи.[1] Це місце знаходилося з боку Форуму ймовірно недалеко від Регії — резиденції верховного жрецтва. Цицерон пояснював ім'я богині як таке, що походить від слів vincendi atque potiundi — «перемагати і здобувати владу». Таким чином, Віка Пота пов'язувалася з концепціями сили, перемоги та панування.[2] У сатиричному творі Сенеки Апоколокінтоз Віка Пота згадується як мати Дієспітера[3]. Хоча зазвичай цей бог ототожнюється з Юпітером, у цьому тексті він постає як окреме божество. Дослідник Артур Бернард Кук вважав, що в даному контексті Дієспітер, можливо, є хтонічною формою Діспатера — бога підземного царства.[4] Свято на честь Віки Поти відзначалося 5 січня. Давньоримський письменник Асконій ототожнював Віку Поту з богинею Вікторією[5], однак, дослідники вважають, що Віка Пота — це давніша форма богині перемоги в римській або італьській традиції, яка існувала до появи грецького впливу й ототожнення з богинею Нікою. Таким чином, Віка Пота, ймовірно, не була персоніфікацією перемоги, як Вікторія, а мала більш архаїчний і, можливо, магічний або обрядовий характер. У непідтвердженій, менш поширеній версії дослідник Людвіг Преллер припускав, що Віку Поту можна ототожнити з етруською божественною постаттю Ласа Веку (Lasa Vecu), хоча ця гіпотеза не отримала широкого визнання.[6] Див. також
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
