Вікентій Сарагоський

Вікентій Сарагоський
Святий Вікентій Сарагоський (Томас Гінер, XV століття)
Народився	3 століття  Oscad
Помер	304  Valentia Edetanorumd  ·спалення
Шанується	католицизм (22 січня), православ'я (11 листопада)
У лику	великомученик
День пам'яті	22 січня (11 листопада)
Патрон	Португалія; Абрантеш, Валенсія, Лісабон, Сарагоса; винороби, цеглярі, моряки[1]
Атрибути	хрест, пальмова гілка, ворон
Медіафайли на Вікісховищі

Віке́нтій (лат. Vincentius, ісп. Vicente; ? — 22 січня 304) — римський ранньохристиянський диякон, мученик, святий. Постраждав за віру в Христа в період гонінь на християн імператора Діоклетіана. Народився в Уесці, Тарраконська Іспанія, Римська імперія. Жив у Сарагосі. Отримав освіту завдяки опіці сарагоського єпископа Валерія. Згодом висвячений на диякона, працював кліриком у Сарагоській діоцезії. Під час переслідування християн за імператора Діоклетіана заарештований і ув'язнений у Валенсії разом із єпископом. Підданий жорстоким тортурам, після яких помер. День вшанування — 22 січня у католицькій і англіканській церквах, 11 листопада — у православних церквах. В іконописі зображується у чернечому або єпископському вбранні, з пальмовою гілкою, знаряддям тортурів, вороном тощо. Вважається патроном Валенсії та Лісабона, виробників оцту та вина. Також — Вікентій Сарагоський.

• Віке́нтій, або Вінцентій (лат. Vincentius, грец. Βικέντιος)
• Вікентій Сарагоський (ісп. Vicente de Zaragoza)) — за місцем походження і діяльності.
• Вікентій Цезар-Августинський (лат. Vincentius Caesaraugustanus) — від Цезар-Августи, античної назви Сарагоси.
• Вінсент (англ. і фр. Vincent), Вісенте (ісп. і порт. Vicente), або Вінцент (пол. Wincenty).

Найдавніші згадки про життя Вікентія містяться у «Перістефаноні» (404—405), збірнику гімнів Пруденція, присвячених християнським мученикам^[2]. Життєпис зафіксований в «Діяннях святих»^[3] датується VIII—IX століттями; він сформований на основі усних переказів^[1]. Інша версія житія записана в «Analecta Bollandiana»^[1].

Вікентій народився Уесці, поблизу Сарагоси, Іспанія, Римська імперія^[1]. Його батьком був Евтрікій (Евтікій), а матір'ю — Енола, уродженка Оски^[1]. Вікентій навчався під наставництвом сарагоського єписопа Валерія^[1]. Після прийняття сану диякона, він став головним проповідником в діоцезії, позаяк єпископ був заїкою^[1].

За правління імператора Діоклетіана почалися гоніння на християн. Вікентія і сарагоського єпископа арештували за наказом управителя Даціана, привели у кайданах до Валенсії й утримували у в'язниці довгий час. Згодом Валерія вигнали з Іспанії, але Вікентія піддали різноманітним тортурам вимагаючи зректися Христа. Його катували на дибі, смажили на жаровні, бичували^[1]. Потім диякона знову кинули до тюремної камери, устеленої битими черепками^[1]. Після цього Вікентія поклали у м'яку розкішну постіль, намагаючись похитнути його віру, але там він і помер^[1].

Тіло Вікентія кинули в полі на поталу диким звірам і стерв'ятникам. Проте покійного захистив ворон, що не підпускав до нього трупоїдів^[1]. Врешті-решт Даціан звелів викинути його в море. Труп святого прибило хвилями до берега, де його знайшла побожна вдова і поховала за межами Валенсії^[1].

Після закінчення гонінь на місці поховання Вікентія спорудили каплицю^[1]. 1175 року його мощі перевезли до Лісабона^[1] й помістили до місцевої церкви.

Римський мартиролог згадує смерть Вікентія під 22 січня разом із святим Анастасієм Перським^[1].

Вулиця Святого Вікентія у місті Івано-Франківськ.

Вікентій — один із найшанованіших святих в Іспанії, Португалії, а також країнах іспанського і португальського світів. Його ім'я згадується в Літанії до всіх святих^[1]. До кінця IV століття діяння Вікентія читалися в церквах Африки, про що свідчать відомості святого Августина^[1].

На честь Вікентія Сарагоського названий острів Сент-Вінсент і країна Сент-Вінсент і Гренадини.

Вікентій вважається покровителем виноробів, цеглярів і моряків^[1].

•  Іспанія: Валенсія, Сарагоса^[1]
•  Італія: Віченца
•  Португалія: вся країна^[1];
  • муніципалітети: Абрантеш, Віла-ду-Бішпу, Віла-Франка-де-Шира, Віміозу, Каштелу-Бранку, Куба, Лісабон, Сан-Вісенте
  • парафії: Бранка, Лореду, Пайю-Мендіш

• Acta Sanctorum. Ianuarii II. (16-31). Antwerpen, 1643. XXII Januarii.
• Acta Sanctorum. Parisis, 1863. V. 3. (Januarii tomus tercius) XXII Januarii
• Prudentius. Liber Peristephanon. V. Passio sancti Vincenti martyris.
• Mershman, Francis. St. Vincent [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
• Герасименко Н. В. Викентий [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Православная энциклопедия. Т. 8, С. 410—411.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікентій Сарагоський

• Вікентій Сарагоський^{[недоступне посилання з червня 2019]} // Католицький Медіа-Центр
• Викентій // Православная богословская энциклопедія, т. 3. — Петроградъ: Типографія А. П. Лопухина, 1902.