Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Антіохійський патріархат

АНТІОХІЙСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

— один з найдавніших патріархатів християн. церкви сх. обряду. Свого часу як патріархат — основна одиниця устрою церкви — посідав 3-тє місце після Риму і Александрії (Єгипет). До його складу входили християн. громади сх. пров. Рим. імперії. 330 проти нього розпочали боротьбу аріани (див. Аріанство). Після собору в Халкідоні 451 (див. Собори вселенські) в А.п. стався розкол, що призвів до виникнення Сірійської церкви (до неї увійшли, зокрема, греки та місцеве еллінізоване нас.). 638 Антіохія (нині м. Антак’я, Туреччина) була захоплена арабами. У 7—8 ст. патріарший престол лишався вільним або його посідав місцеблюститель. 969 Візантія повернула собі Антіохію, що сприяло зміцненню А.п. Західносірійська літургія поступилася місцем візант. 1098 хрестоносці (див. Хрестові походи) захопили Антіохію і заснували в Сірії Лат. королівство, що проіснувало майже два століття. У цей час було засновано Лат. патріархат, а лінія грец. патріархів продовжувалася на вигнанні в Константинополі. Тільки 1268, по захопленні Антіохії єгип. мамелюками, правосл. А.п. зміг вернутися з вигнання. У 14 ст. центр А. п. перемістився у Дамаск (нині місто у Сірії), де він знаходиться і досі. 1517 тер. патріархату завоювали турки-османи, і він перебував у складі їхньої імперії до Першої світової війни. У 70-х рр. 18 ст. чимало парафіян стали греко-католиками, утворили Мелькітську греко-катол. церкву. 1899 патріархом став араб, оскільки більшість парафіян були арабами, араб. мова почала переважати у літургії. 1970 в Тріполі (Лівія) відкрито Богословську акад. св. Іоанна Дамаскіна (1988 її приєднано до Баламандського ун-ту).

Священний синод А.п. складається з патріарха та митрополитів і збирається принаймні раз на рік. Його функції: обрання патріарха, єпископів, спостереження за дотриманням православ’я та застосовування санкцій проти порушників церк. уставу. Існує Собор церкви, що складається з синоду і мирян; збирається двічі на рік і відповідає за фінансову, освітню, юрид. та адм. діяльність церкви. Патріархат бере активну участь в ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ.

Сх. патріархи та ієрархи нерідко бували в Україні, через укр. землі пролягав їх шлях до Рос. д-ви за грошовою допомогою. 1586 антіохійський патріарх Йоаким затвердив статут Львівського братства.

Література

Лебедев А. История греко-восточной церкви под властию сельджуков (от падения Константинополя в 1453 году до настоящего времени). СПб., 1903;
Каптерев Н.Ф. Характер отношений России к православному Востоку в XVI—XVII столетиях. Сергиев Посад, 1914;
Гудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. Львів, 1994.