Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Берестя

БЕРЕСТЯ

– давньорус. місто, центр однойменного удільного князівства. Розташов. при впадінні р. Мухавець у р. Зх. Буг, нині тер. сучасного м. Брест (Білорусь). Вперше згадано в Новгородському першому літописі під 1017 як місто древлян. Засновано як укріплення та торговий центр на кордоні з Польщею і як база для походів на землю ятвягів. Наприкінці 10 ст. увійшло до складу Київської Русі, у 12 ст. слугувало за земельний резерв київ. князів, поки не потрапило остаточно під владу князівської династії Мономашичів. Першим з відомих нам удільних князів Б. був син Ярополка Ізяславича – Ярослав Ярополчич (1101). Часом входило до складу Туровського князівства, а в 13 ст. опинилося в складі Волинського князівства. 1217 Б. підкорено Данилом Галицьким і пізніше разом із Волинню передано його брату Васильку Романовичу. Після смерті сина останнього – Володимира Васильковича перейшло у володіння Мстислава Даниловича. 1352 увійшло до складу Великого князівства Литовського – його отримав син Гедиміна – Кейстут, а пізніше, у спадок, – Вітовт. У 15 ст. стало центром однойменного воєводства.

Б. досліджено білорус. археологом П.Лисенком. Укріплення дитинця не збереглися, оскільки були знищені при буд-ві Брестської фортеці в 19 ст. Численні знахідки кераміки, знарядь праці, зброї та прикрас датуються 11– 13 ст.

Література

Насонов А.Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. Историко-географическое исследование. М., 1951;
Лысенко П.Ф. Берестье. Минск, 1985.