Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Варшавський договір 1955 р.

ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1955

угода про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Албанією, Болгарією, НДР, Польщею, Румунією, СРСР, Угорщиною та 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0Чехословаччиною, підписана 14 трав. 1955 у Варшаві за підсумками Варшавської наради європ. соціаліст. д-в з питань гарантування миру і безпеки в Європі 11–14 трав. 1955. Набрав чинності 5 черв. 1955. Договір укладено на 20 років з автоматичним продовженням на наступні 10 років для тих д-в, які його не розірвуть за рік до закінчення цього строку. Албанія з 1962 участі у в. д. не брала, а у верес. 1968 в односторонньому порядку денонсувала договір. Основу в. д. склав військ.- політ. союз соціаліст. країн Європи – Організація Варшавського договору (ОВД) у відповідь на створення 1949 зх. д-вами воєн.-політ. блоку – НАТО. У в. д. вказувалося на оборонний характер нового об-ня, на наміри країн-учасниць створити систему колективної безпеки в Європі і проводити політику, спрямовану на гарантування миру й безпеки, поглиблення співробітництва, дружби і взаємодопомоги між народами на принципах поваги незалежності й суверенітету д-в. Країни-учасниці в. д. брали зобов’язання утримуватися від силових методів вирішення суперечок у міжнар. відносинах, консультуватися між собою з усіх важливих питань, що мають спільний інтерес, надавати термінову допомогу всіма засобами у разі воєн. нападу на одну або кілька держав-учасниць в. д. Для взаємних консультацій і розгляду питань, пов’язаних із здійсненням домовленостей, союзні країни сформували Політ. консультативний к-т як найвищий орган ОВД. Було утворено також Об’єднане командування ЗС, К-т міністрів оборони країн-учасниць в. д. (1969), К-т міністрів закордонних справ (1976) та Об’єднаний секретаріат. В. д., як і НАТО, був уособленням військ. протистояння в Європі в роки «холодної війни». В лют. 1990 були ліквідовані військ. органи ОВД. 1 лип. 1991 у Празі (Чехія) підписано протокол про припинення дії в. д.