Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Варшава

ВАРШАВА

– столиця Польщі. Розташов. на березі р. Вісла. Поселення поблизу сучасної в. відомі з 10 ст. Наприкінці 13 ст. на лівому березі Вісли збудований замок – резиденція намісника мазовецького. Від поч. 14 ст. В. у складі Мазовецького князівства, а пізніше – його столиця. З кін. 16 ст. – столиця Речі Посполитої. Під час польс.-швед. війни 1655– 57 двічі була окупована військами швед. короля КАРЛ Х Густав Густава (1655, 1656). 1733 місто зайняли рос. війська, за підтримки яких польс. королем було обрано Августа III Саксонського. 1768 тут укладено договір між Річчю Посполитою та Російська імперія (див. Варшавський договір 1768), який гарантував реліг. права правосл. та дисидентів (протестантів). Од 1792 у в. розміщувався рос. гарнізон. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) місто відійшло до Пруссії. 1806 було підконтрольне військам франц. імп. Наполеон І і стало столицею Варшавського князівства (1807–13), яке перебувало у васальній залежності від Франції. Після 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0Віденського конгресу 1814–1815 приєднано до Рос. імперії – столиця Царство Польське, адм. центр Варшавського воєводства (до 1837) та Варшавської губ. (1837–1914). в. – центр польського повстання 1830–1831 та польського повстання 1863–1864. Під час Перша світова війна в серп. 1915 окуповано нім. військами. Від 1918 – столиця Польс. республіки. У лип.–серп. 1920 на підступах до в. відбулися запеклі бої між більшовицькими військами Зх. фронту та польс. армією (див. Польсько-радянська війна 1920). Під час Другої світової війни 1939—1945 від верес. 1939 по січ. 1945 окуповано гітлерівськими військами. Зазнало значних спустошень і руйнувань. Од 1945 – столиця Польщі. Тут укладено Варшавський договір 1955.

У старій ч. в. збереглося та відновлено після II світ. війни багато пам’яток історії та арх-ри, у т. ч. собор Св. Яна (кін. 14 ст.), барбакан (ч. укріплень 16 ст.), колона Сигізмунда III (17 ст.), ансамблі парків і палаців Вилянув (17 ст.), Лазєнкі (18 ст.) та ін.

В. протягом кількох століть була місцем побутування та ареною сусп.-політ., громад., культ.- освіт. та наук. діяльності багатьох українців. Од 16 ст. тут проводилися численні сейми (див. Вальний сейм), в яких брали участь представники шляхти, духовенства, козацтва та міщанства з укр. земель. На поч. 18 ст. у в. існував монастир ченців-василіан, які володіли парком Лазєнкі. З приєднанням колиш. Варшавського князівства (Царства Польс.) до Рос. імперії у в. перебували відомі укр. діячі, зокрема в.Білозерський, П.Куліш та ін. В архівах та б-ках міста працювало чимало укр. учених ( М.Грушевський, М.Костомаров та ін.). На поч. 20 ст. тут мешкала численна колонія українців, переважно з Холмщина та Підляшшя. Наприкінці 19 – поч. 20 ст. багато студентів-українців навчалося у Варшавському ун-ті. Вони заснували Укр. студентську громаду та нелегальну орг-цію «Союз української молоді Польщі» (1910). У квіт. 1920 у в. було укладено військ.-політ. союз між Польщею та ДИРЕКТОРІЯ УНР.

Після поразки української революції 1917–1921 в. стала одним із найважливіших осередків укр. еміграції в Європі. Тут постійно мешкали члени уряду УНР на еміграції, у т. ч. його голова А.Лівицький. У період між світовими війнами у місті функціонувала низка громад.-політ., культ.-освітн., н.-д. орг-цій та інституцій: Союз укр. емігранток у Польщі, Спілка укр. інженерів і техніків, Т-во допомоги студентам вищих шкіл, Т-во укр. ветеранів, Укр. студентська громада, Укр. правниче т-во, Укр. воєнно-істор. т-во, Укр. клуб, Укр. літ. гурток, Укр. мистецький гурток «Спокій», Укр. центр. к-т у Польщі та ін. У в. проводилися наук. дослідження в Українському науковому інституті (1930–39) та на ф-ті правосл. теології у Варшавському ун-ті. Тут жило багато укр. учених, письменників, публіцистів та митців: 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0П.Андрієвський, 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0П.Андрусів, С.Балей, в.Біднов, Д.Дорошенко, П.Зайцев, М.Кордуба, Ю.Липа, Н.Лівицька-Холодна, О.Лотоцький, Є.Маланюк, П.Мегик, І.Огієнко, Р.Смаль-Стоцький, О.Теліга, Н.Хасевич, Л.Чикаленко та ін. Протягом 1920–30-х рр. у в. видавалася низка укр. часописів: «За Державність» (1925–39), «За незалежність» (1934–39), «Ми» (1934–39), «Наша культура» (1935– 37), «Рідна мова» (1935– 39), «Українська нива» (1926–27), «Українська Трибуна» (1921–22), « 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0Biuletyn Polsko-Ukraińscki» (1932–38) та ін., а також праці Укр. наук. ін-ту та ін. У місті існували укр. вид-ва: «Варяг», «Наша культура», вид-во в.Островського та ін. У міжвоєн. період у в. істотно зросла кількість укр. робітників та студентів, переважно з Галичини. Під час ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939—1945 у в. переховувалося багато біженців з Галичини, що втекли від рад. репресій 1939–41, існував Укр. допомоговий к-т, який опікувався їхніми справами.

Після II світ. війни кількість українців у в. значно зменшилася. Укр. громад. та культ.-освіт. життя у невеликих масштабах поновилося тільки на поч. 1950-х рр. У черв. 1956 засновано Укр. сусп.-культ. т-во з гол. правлінням у в., яке видавало газ. «Наше слово» з додатковими «Наша культура», «Світанок» та «Український календар». У лют. 1990 це т-во реорганізоване в Об’єднання українців у Польщі (ОУП). У черв. 1996 у в. відбувся III з’їзд ОУП, на якому були ухвалені заходи стосовно відзначення 50-річчя «Вісла» акції 1947. Нині при ОУП видається газ. «Наше слово», проводиться широка культ.-освіт., н.-д. та громад. діяльність.

Література

Костомаров Н. Отчет о варшавских библиотеках [отчет, прочитанный на заседании Археографической комиссии 16 октября 1865 г.]. «Летопись занятий Археографической комиссии», СПб., 1868, вып. 4;
Його ж. Последние годы Речи Посполитой. «Вестник Европы», 1869, т. 1–6, кн. 2–12;
Грушевський М.С. Архів скарбу коронного у Варшаві: замітка археографічна. «ЗНТШ», 1895, т. 6;
Чернявский Г.Ф. Прошлое крепости Варшавы (1656–1897). Варшава, 1897;
Вержбовский Ф.Ф. «Варшавские университетские известия»: Указатель 1870–1894 гг. Варшава, 1900;
Есипов в.В. Высшее образование в Царстве Польском за 100 лет (1815–1915). Варшавский университет. Пг., 1914; Каталог видань Українського наукового інституту в Варшаві: 1930–1938. Варшава, 1938; Дещо про українську громаду у Варшаві. «Краківські вісті», 1941, № 82, 17 квіт.;
Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами, т.1. Прага, 1942; Те саме, т. 2. К., 1999;
Тимашев А.К. Варшава. М., 1968;
Демкович-Добрянський М. Українсько-польські стосунки у XIX сторіччі. Мюнхен, 1969;
Марунчак М. Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Югославії. Вінніпег, 1969;
Хросцицкий Ю., Роттермунд Л. Архитектурный атлас Варшавы. Варшава, 1978;
Ковальський М.П. Невідомі документальні свідчення про Варшавський період наукової діяльності Дмитра Яворницького (1895–1896 рр.). В кн.: До 90-річчя Катеринославської ученої архівної комісії (1903–1916 рр.): Збірник статей. Дніпропетровськ, 1993;
Трощинський в. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. К., 1994; Український альманах: 1998. Варшава, 1998;
Бурім Д. Варшавський період життя і діяльності Д.І.Дорошенка (1936–1939). В кн.: Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, т. 4. К., 1999;
Литвин С.Х. Симон Петлюра і проблема Варшавського договору в українській та польській історіографії. В кн.: Четвертий Міжнародний конгрес україністів: Історія, ч. 2. Одеса–К.–Львів, 1999;
Трощинський в.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999;
Абросимова С.В., Ковальський М.П. Магістерські іспити Д.І.Яворницького і Варшавський університет. «Український археографічний щорічник: Нова серія», 2001, т. 8/9, вип. 5/6;
Осадчук Б. Україна, Польща, світ: Вибрані репортажі та статті. К., 2001.