Вільгельміна Райхард

Вільгельміна Райхард
Wilhelmine Reichard
Портрет Вільгельміни Райхард, 1820 рік (художник: Адольф Фрідріх Куніке)
Ім'я при народженні	Йоганна Вільгельміна Зігмундін Шмідт
Народилася	2 квітня 1788(1788-04-02) Брауншвейг
Померла	23 лютого 1848(1848-02-23) (59 років) село Дьйолен (Döhlen) ·інсульт
Поховання	Кладовище Дьоленd
Країна	Прусське королівство
Діяльність	аеронавт
Знання мов	німецька
Батько	Зігмунд Давид Шмідт
Мати	Юліана Вільгельміна Лідекен
У шлюбі з	Готфрід Райхард
Діти (8 )	Фрідеріка Елізабет Райхард, Карл Август Евсебій Райхард, Мінна Анжеліка Райхард, Вільгельміна Генрієтта Гедвіга Райхард, Готфрід Райхард, Бетті Райхард, Герміна Райхард, Луїза Райхард
Нагороди	Гессенський орден «За заслуги»
Медіафайли у Вікісховищі

Вільгельміна Райхард (нім. Wilhelmine Reichard; 2 квітня 1788, Брауншвейг — 23 лютого 1848, Делен (Döhlen)) — німецька аеронавтка, перша жінка в Німеччині, яка здійснила політ на повітряній кулі. Одна з перших жінок, які фахово займались повітроплаванням, здійснила 17 польотів на повітряних кулях і встановила кілька німецьких національних рекордів. Дружина німецького аеронавта Готфріда Райхарда^[1].

Йоганна Вільгельміна Зігмундін Шмідт(пізніше Райхард) народилась 2 квітня 1788 року в містечку Брауншвейг. Її батько Зігмунд Давид Шмідт був виночерпієм в Брауншвейг-Люнебурзькому герцогстві. Дитинство і юність Вільгельміна провела в Брауншвейгу під пильною увагою своєї матері Юліани Вільгельміни Лідекен^[2].

У 1806 році вона познайомилась з молодим професором хімії Йоганном Готфрідом Райхардом, який викладав у місцевому університеті і в серпні 1807 року вийшла за нього заміж. В тому ж 1807 році, Вільгельміна народила свою першу доньку Фрідеріку Крістіан Елізабет Райхард. Загалом, в сім'ї Готфріда і Вільгельміни Райхард було аж восьмеро дітей: 6 доньок і 2 синів^[3].

У 1810 році Готфрід і Вільгельміна разом з дитиною переїхали в Берлін і жили там до кінця 1811 року. 3 лютого 1810 року Вільгельміна народила другу дитину, сина Карла Августа Евсебія Райхард^[3]. В Берліні, вони познайомились і здружились з професором Фрідріхом Вільгельмом Юнгіусом, який ще у 1805 році здійснив політ на повітряній кулі і став першим німцем, якому це вдалося. Захопившись ідеями аеронавтики, Вільгельміна і Готфрід виготовили власну повітряну кулю і згодом, змогли здійснити свої перші польоти над містом. Вільгельміна одразу здобула популярність, адже вона стала першою німкенею, яка здійснила політ на повітряній кулі^[1].

У 1812 році Райхарди переїхали в Дрезден, де також здійснили кілька показових польотів. 10 березня 1812 року Вільгельміна народила третю дитину, дочку Мінну Анжеліку Райхард^[3]. В 1814 році сім'я придбала старенький будинок в селищі Дьйолен (Döhlen) недалеко від Дрездена (сьгодні це один з районів містечка Фрайталь), а ще через рік, викупили право заснувати власну хімічну фабрику поблизу свого дому. Протягом чотирьох років, з 1816 по 1820 рік, Вільгельміна їздила по великих містах Німеччини і Європи з власними показовими польотами на новій повітряній кулі, під час яких збирала кошти необхідні на створення фабрики^[4]. 4 лютого 1816 року народилася четверта дитина Вільгельміни і Готфріда, донька Вільгельміна Генрієтта Гедвіга. Проте, вже через 26 тижнів сім'я Райхардів пережила справжню трагедію, коли маленька Гедвіга померла 5 серпня 1816 року. Вільгельміна ненадовго покинула польоти через траур і так тривало до 15 жовтня 1817 року, коли народилась їхня п'ята дитина, син Готфрід Райхард^[3].

У 1820 році Райхарди розпочали будівництво своєї хімічної фабрики і вже в 1822 році на ній запустили перше виробництво концентрованої сірчаної кислоти. Після смерті Готфріда і Вільгельміни фабрикою керували їхні сини, а пізніше й онуки і вона проіснувала до 1894 року^[5].

18 квітня 1821 року Вільгельміна народила свою шосту дитину, дочку Бетті Райхард, а ще через рік, 8 вересня 1822 року на світ зявилась її дочка Герміна Райхард.Восьма і остання дитина, дочка Луїза Райхард, народилася в Дрездені 24 січня 1834 року^[3].

Після смерті свого чоловіка у 1844 році, Вільгельміна ще чотири роки самостійно управляла фабрикою. 23 лютого 1848 року вона раптово померла від інсульту. Її поховали на місцевому кладовищі в Дьйолені, а могилу прикрасили красивою меморіальною плитою з портретом^[2].

Своє знайомство з повітряними кулями Вільгельміна Райхард розпочала в 1810 році, коли її чоловік Готфрід Райхард здійснив успішний політ в Берліні і став лише другим німцем, якому вдалось подібне досягнення (першим був Фрідріх Вільгельм Юнгіус)^[5].

Свій перший самостійний політ Вільгельміна Райхард здійснила 16 квітня 1811 року. За 1 годину і 15 хвилин вона пролетіла близько 33 км з Берліна до Людвігсфельде й піднялась на максимальну висоту 5171 м. Завдяки цьому польоту, Вільгельміна Райхард почала здобувати популярність, адже вона стала першою жінкою в Німеччині, якій вдалося підкорити це досягнення (в Європі в ті часи вже літали і набули популярності такі відомі жінки-аеронавтки як Софі Бланшар, Жанна-Женев'єва Лябросс та Еліза Гарнерен)^[6].

Другий політ Вільгельміна здійснила в Берліні 2 травня 1811 року, проте через сильну грозу і пориви вітру, він тривав лише 17 хвилин, а повітряна куля піднялась на висоту 975 метрів. Та найбільш популярним і одночасно найбільш небезпечним став третій політ аеронавтки, який вона здійснила 30 вересня 1811 року в Дрездені. Під час польоту Вільгельміні вдалось досягти висоти 7800 метрів, яка була рекордною для Німеччини на той час. Проте, через брак кисню на великій висоті Райхард втратила свідомість і під час аварійного приземлення випала із гондоли повітряної кулі в кущі. На щастя, їй дивом вдалось вціліти, проте за наступні 5 років вона не здійснила жодного польоту^[7].

Відновити свої показові польоти Вільгельміна вирішила в 1816 році, коли їй знадобились гроші на будівництво сімейної хімічної фабрики. Протягом 1816—1820 років вона здійснила 14 польотів, відвідавши такі великі німецькі міста як Гамбург, Брауншвейг, Аахен, Бремен, Любек і Бад-Доберан. Також, вона здійснила успішні польоти в бельгійському Брюсселі, чеській Празі та австрійському Відні^[8].

Під час свого четвертого польоту з Берліна до Фюрстенвальде, Вільгельміна встановила новий німецький рекорд тривалості польоту, протримавшись в небі цілих 3 години і 30 хвилин. А під час п'ятого польоту, пролетівши 222 км з Гамбурга до Мальхіна, вона встановила німецький рекорд за відстанню польоту^[9]. Дуже відомим став і 14 політ аеронавтки в Празі, адже на старт її повітряної кулі прийшов поглянути сам австрійський імператор Франц II^[3]. Видовище настільки сподобалось імператору, що він запросив Вільгельміну до Відня, де вона здійснила ще два свої польоти^[10].

19 вересня 1818 року Вільгельміна Рейхард опублікувала опис про власний досвід польотів на повітряних кулях в журналі «Braunschweigisches Magazin», у статті з назвою «Історія моїх повітряних подорожей»^[7].

1 жовтня 1820 року Вільгельміна Райхард здійснила свій останній політ, перед велелюдним натовпом глядачів на Октоберфесті в Мюнхені. Після цього польоту, вона покинула своє захоплення повітряними кулями і зайнялася керівництвом власної хімічної фабрики в селищі Дьйолен^[8].

Вільгельміна Райхард є дуже популярною в Німеччині і вже протягом багатьох років її всіляко вшановують і нагороджують. За свій неймовірний внесок в розвиток польотів в Німеччині, Вільгельміну було нагороджено Гессенським орденом «За заслуги»^[1].

Німецький письменник Карл Май імовірно використав образ Вільгельміни Райхард для головної героїні свого оповідання «Ванда» («Wanda»), яке було видане у 1875 році^[11].

У 1978 році «Федеральна пошта Німеччини» створила спеціальну марку із зображенням останнього польоту Вільгельміни Райхард на Октоберфесті в Мюнхені^[1].

У 1998 році, з нагоди 150-річчя після смерті аеронавтки її могилу на кладовищі в Дьйолені прикрасили меморіальною плитою з портретом^[8].

У 1998 році дрезденський аеронавт Маттіас Шютце викупив і провів реставрацію будинку Вільгельміни Райхард в Дьйолені. На одній із зовнішніх стін будинку було урочисто встановлено меморіальну табличку присвячену Вільгельміні і її чоловіку Готфріду Райхарду^[8].

У 2001 році, з нагоди відкриття нового терміналу в аеропорті Дрездена, одну з вулиць, яка веде до нього, було названо «Wilhelmine-Reichard-Ring».

З 2003 року в містечку Фрайталь існує житловий район імені Вільгельміни Райхард. В рамках проекту «Frauenorte Sachsen» в місті також встановлено інформаційну пам'ятну дошку з історією аеронавтки^[12].

30 вересня 2011 року на горі Вахберг (Wachberg) біля містечка Зебніц було урочисто відкрито меморіальну дошку в честь 200-річчя з аварійної посадки й падіння з гондоли повітряної кулі Вільгеміни Райхард^[13].

Іменем аеронавтки також названі вулиці на аеродромі в Беблінгені та колишньому аеродромі Гатов, який розташований в авіаційному районі Берліна — Шпандау. Вулиці з іменем Вільгельміни Райхард також є в мюнхенському районі Лерхенау, у франкфуртському районі Бокенхайм і в індустріальному парку Касселя.

В Брауншвейгу трамвай № 1452 у 2014 році охрестили ім'ям «Wilhelmine Reichard»^[14].

19 вересня 2014 року одна з шкіл в містечку Фрайталь отримала назву «Wilhelmine-Reichard-School»^[12].

У 2011 році, з нагоди 200-річчя з дня першого польоту аеронавтки, пілот Маттіас Шютце створив повітряну кулю з портретом Вільгельміни Райхард. З того часу він здійснює показові туристичні польоти на цій повітряній кулі. Висота його кулі становить 21 м, діаметр оболонки 18 м, а її об'єм 3398 м³^[8].