Вільча (станція)
Вільча — проміжна залізнична станція, розташована на лінії Овруч — Семиходи — Чернігів, підпорядкована Коростенській дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці. Розміщена на території відселеного селища Вільча. Станція є кінцевою на лінії Овруч — Вільча. Ділянка Вільча — Янів знаходиться на території Чорнобильської зони відчуження і з 2021 року перебуває на балансі НАЕК «Енергоатом».[1] ІсторіяСтанція виникла 1928 року у зв'язку із будівництвом залізниці Овруч — Чернігів. Первісно станція мала назву — Олексіївка. 20 січня 1928 року отримала сучасну назву. Ділянка «Вільча — Янів»13 червня 2018 року Кабінет Міністрів України передав ділянку «Вільча — Янів» із сфери управління Державного агентства з управління зоною відчуження на баланс Укрзалізниці для перевезення відпрацьованого ядерного палива і затвердив проєкт реконструкції цієї ділянки.[2][3][4] 3 лютого 2021 року залізничну колію «Вільча — Янів» було передано від Укрзалізниці до компанії НАЕК «Енергоатом».[1] 9 липня 2021 року Укрзалізниця закінчила реконструкцію 25 км колії між станціями Вільча та Янів.[5] Прокладання колії вели дві бригади залізничників, одна зі станції Вільча, друга — зі станції Янів. Саме 9 липня 2021 року бригади зустрілися і забили «золотий костиль» у колію, яка з'єднала ЦСВЯП із залізничною мережею України.[6][7] 29 липня 2021 року ділянкою Вільча — Янів проїхав перший тестовий поїзд.[1] ДіяльністьПасажирський рух відкрито у 1930 році. До аварії на ЧАЕС через станцію проходив швидкий поїзд №№191/192 Москва — Хмельницький, а також декілька дизель-поїздів до станцій Янів (м. Прип'ять) та Овруч. Зокрема, через радянську неповоротку бюрократію та секретність хмельницький поїзд продовжував курсувати через Прип'ять та Вільчу аж до 29 квітня включно. І лише після цієї дати його маршрут було переспрямовано з Ніжина через Київ. Поїзд №191 проїжджав Вільчу в напрямку Хмельницького о 8:15/17, за 50 хв. потрапляв до Овруча та через Коростень, Шепетівку, Старокостянтинів-1 о 17:30 прибував до Хмельницького. Поїзд №192 мав зупинку по Вільчі о 19:12/14, з проміжною у Товстому Лісі потрапляв до Янова о 20:03, о 21:42 - до Чернігова та далі через Ніжин, Конотоп, Хутір-Михайлівський прямував до ст. Москва-Київська (приб. 11:31). Приміські дизель-поїзди, які щоденно курсували через ст. Вільча у доаварійному графіку 1985/86 рр.: п. №6452 Овруч - Янів (приб. до Янова о 7:18), п. №6453 Янів - Овруч (відпр. із Янова о 8:00), п. №6454 Коростень - Янів (приб. до Янова об 11:45), п. №6457 Янів - Коростень (відпр. із Янова о 17:45). Час руху дизеля від Вільчі до Янова складав орієнтовно 70-75 хв. Під час ліквідації аварії на станції було розгорнуто основні вантажні роботи — тут розвантажували вантажі, необхідні для ліквідації наслідків аварії. Також південніше на сході від станції було побудовано пункт дезактивації зараженого рухомого складу, а на південному заході - вагономийку. Тепер же, крім транзиту з Овруча до ЦСВЯП по відновленій та новозбудованій ділянках залізниці у зоні відчуження, станція обслуговує вантажні перевезення Поліського лісового господарства. Пасажирський рух по станції зараз відсутній. Востаннє пасажирське сполучення було тут у графіку 2006/07 рр. Двічі на тиждень до Вільчі курсував нічний вантажно-пасажирський потяг із Овруча: п. №958 Овруч - Вільча 22:22 - 1:40 (по п'ятницях та суботах) та зворотній п. №957 Вільча - Овруч 2:16 - 5:36 (по суботах та неділях). Маршрутна швидкість цього рейсу становила 13,5 км/год, що робило його найповільнішим пасажирським потягом Укрзалізниці. Останній перегін між Рачею та Вільчею довжиною 11,1 км він долав за 56 хвилин, тобто швидкість на найповільнішому перегоні становила рекордні 11,9 км/год. Попри такий екзотичний графік, потяг був критично важливим для самоселів із сіл у радіусі до 10 км на схід від Вільчі. Долаючи небезпечний нічний шлях до станції, вони натомість мали гарантовану можливість поїздки до Овруча зі всіма благами цивілізації.[8] Попри те, що мешканці селища Вільча були майже усі відселені у 1993–1996 роках, станція є діючою. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia