Вінаго сіролобий

?Вінаго сіролобий
	; Самець сіролобого вінаго ; Самиця сіролобого вінаго
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes);
Родина:	Голубові (Columbidae);
Рід:	Вінаго (Treron);
Вид:	Вінаго сіролобий;
Біноміальна назва
	Treron affinis; (Jerdon, 1840)
Посилання
Вікісховище:	Treron affinis
Віківиди:	Treron affinis
ITIS:	1125248
МСОП:	22725554
NCBI:	2953460

Вінаго сіролобий^[2] (Treron affinis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)^[3]. Ендемік Індії. Раніше вважався конспецифічним з вінаго-помпадуром.

Опис

Довжина птаха становить 26 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя має оливковий відтінок. Задня частина шиї темно-оливкова, верхня частина тіла яскраво-бордова. Покривні пера крил темно-оливкові або чорні з жовтими краями. Махові пера чорні з вузькими жовтими або білими краями. Нижня частина спини темно-оливкова, верхні покривні пер хвоста дещо світліші, оливкові або сірі. На стернових перах є світло-сіра смуга. Підборіддя і горло жовто-зелені, груди і живіт тьмяно-сіро-зелені, стернога сіро-зелені, пера на них мають широкі жовті края. Гузка кремово-коричнева. Стернові пера знизу чорні з широкою сірою смугою. Райдужки рожеві з блакитнуватими кільцями. Навколо очей вузькі сині кільця. Восковиця і основа дзьоба зеленувато-сірі, кінець дзьоба синювато-роговий. Лапи червонувато-рогові. У самиць спина і верхні покривні пера крил сіро-зелені. Нижні покривні пера хвоста світло-охристі з темними, сіро-зеленими стрижнями.

Поширення і екологія

Сіролобі вінаго мешкають в Західних Гатах і горах Нілґірі на південному заході Індії. Вони живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються невеликими зграйками до 12 птахів, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться плодами. Гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 2 білих яйця, інкубаційний період триває 12-14 днів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Treron affinis. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
↑ Treron affinis у базі Avibase.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001