Вінцентій Шамотульський

Вінцентій Шамотульський
Помер	Болгарія
Країна	Королівство Польське
Посада	луцький староста[1], Q64864966? і львівський староста[d]
Рід	Шамотульські
Діти	Małgorzata z Szamotułd

Вінцентій Свидва Шамотульський герба Наленч — шляхтич, воєначальник та урядник на руських землях Королівства Польського. Представник роду Шамотульських.

У 1414—1423 роках посідав уряд каліського підчашого .

Дідич міста Шамотул, де разом із Доброґостом 1423 року своїм коштом збудували новий цегляний костел.^[2]

У червні 1433 року Михайло Бучацький разом із генеральним руським старостою Вінцентієм із Шамотул як представники «панів Коронної Русі» без відома короля уклали перемир'я з подільським та луцьким (Олександром Носом) старостами (представниками Свидриґайла).^[3] (за іншими даними, разом з іншими шляхтичами Корони Польської уклав перемир'я до кінця року з Свидриґайлом^[4]).

4 вересня 1437 року князь Свидригайло уклав у Львові «провізоричну» угоду з «польськими панами», за якою олеський староста Ян із Сєнна та Олеська та мендзижецький каштелян Вінцентій із Шамотул зайняли Луцьк. За даними Яна Длуґоша, у січні 1438 року вони віддали місто князю Зигмунтові Кейстутовичу.^[5] Учасник битва на Мурафі.

Донька Малґожата^[6][7] — дружина князя белзького і мазовецького Казімежа II.

• Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 553. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 260—263. (пол.)
• Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Kazimierz Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 154, 394. (пол.)