Вітебське воєводство

Вітебське воєводство
Województwo witebskie
Герб	Прапор
	воєводство у 1619 р.
	воєводство у 1619 р.
	Гімн:; Богородиця
місто	Вітебськ
Найбільше місто	Орша, Могильов,; Друцьк, Борисов,; Невель
Країна	ВКЛ
край	Біла Русь
федерація	Річ Посполита
	Межує з: Полоцьке воєводство,; Мінське воєводство,; Мстиславське воєводство,; Смоленське воєводство
Офіційна мова	білоруська, руська,; церковнослов'янська;; від 1385 ще латина,; від 1569 — польська
Населення
- повне	литвини, білорусини
Етнікон	вітебці
- повна	24 600 км²
Дата заснування	1503
окупація Російською імперією	1772
- раніше відомий як	князівство
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Вітебське воєводство

Ві́тебське воєво́дство (лат. Palatinatus Vitebsciensis, пол. Województwo witebskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського та Речі Посполитої. Існувало в 1508—1772 роках. Створене на основі земель Вітебського князівства. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Литовської провінції. Належало до регіону Литва. Розташовувалося в північній частині Речі Посполитої, на північному сході Литви. Головне місто — Вітебськ. Очолювалося вітебськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Вітебську. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&024600.&&&&0024 600 км². В середині 17 століття населення нараховувало &&&&&&&&&0543000.&&&&00543 000 осіб^[1]. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої, утворена була Вітебська провінція. Частина території воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.

Адміністративний поділ

У 1508—1566 роках воєводство складалося з Вітебського, Єзерищенського, Усвятського і Оршанського намісництв, а також удільного Друцького князівства.

З 1566 року воєводство ділилося на два повіти:

Вітебський повіт із центром у місті Вітебськ;
Оршанський повіт із центром у місті Орша,
- Биховське графство — великий феодальний маєток Оршанського повіту з центром у місті Бихов, де першим власником був Ян Ходкевич, якому в 1556 та 1568 рр. ці землі були передані великим князем Сигізмундом II Августом разом із титулом графа.

З 1772 року утворена Вітебська провінція замість воєводства, з 1802 р. — Вітебська губернія.

Посадові особи

Шляхта воєводства мала право запропонувати правителеві кандидата на посаду воєводи^[2]. Подібним привілеєм у Великому князівстві Литовськім, загалом у Речі Посполитій користувалося Полоцьке воєводство та Жмудське князівство.

У 1772—1795 рр. у період поділу Речі Посполитої були

підкоморій Вітебського воєводства (1777) — Гурко-Ромейко Йосип (Юзеф)
- каштелян (1752—1774) — Сіруть Симон
- каштелян (1774—1781) — Прозор Юзеф
- каштелян (1781—1787) — Косаковський Михайло
- каштелян (1787—1790) — Фьолькерзамб Адам Евальд
- каштелян (1790—1793) — Ржевуський Адам
- каштелян (1793—1795) — Кужинецький Ігнатій
воєвода вітебський (1752—1781) — Сологуб Юзеф Антоній
воєвода (1781—1787) — Прозор Юзеф
воєвода (1787—1794) — Косаківський Михайло

Каштеляни

Докладніше: Вітебські каштеляни

Воєводи

Докладніше: Вітебські воєводи

Див. також

Примітки

↑ (біл.) Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] // Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Мінск: Навука і тэхніка, 1995.
↑ (пол.) (лат.)Volumina legum t.6 [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]s.42

Джерела

(біл.) Насевіч В., «Віцебскае ваяводства» // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С.451. — 684 с. — ISBN 985-11-0314-4.
Województwo witebskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 638. (пол.)
(пол.) Gloger, Zygmunt. Województwo Witebskie [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
(рос.) Белорусская ССР: Краткая энциклопедия. В 5-ти т. т.1 / Ред. колл.: П. У. Бровка и др. — Мн.: Гл. ред. Белорус. Сов. Энциклопедии, 1979. — Т.1. — 768 с. — 50 000 экз.