Севезьке князівство

Севезьке князівство
Герб
Дата створення / заснування	1312
Країна	Річ Посполита
Столиця	Севеж
Адміністративна одиниця	Корона Королівства Польського
Наступник	Нова Сілезія
Замінений на	Нова Сілезія
На заміну	Duchy of Bytomd
Час/дата припинення існування	1795
Севезьке князівство у Вікісховищі

50°28′08″ пн. ш. 19°14′10″ сх. д. / 50.4689° пн. ш. 19.2361° сх. д. / 50.4689; 19.2361

Севезьке князівство (лат. Ducatus Severiensis, пол. Księstwo siewierskie) — удільне польське князівство у Малопольщі, зі столицею у місті Севеж.

Існувало в 1312 — 1795 роках. Виникло внаслідок відокремлення від Сілезького князівства. Спочатку князівством управляли князі із династії П'ястів. 1337 року стало частиною Тешинського князівства. З 1443 року — автономна область під керівництвом Краківських архієпископів. 1790 року інкорпороване до складу Речі Посполитої як складова Малопольської провінції. 1795 року анексоване Прусським королівством. 1807 року тимчасово відтворене Наполеоном у межах Варшавського герцогства й подароване Жану Лану. 1815 року ліквідоване й інкорпороване до складу Російської імперії.

• Gloger Z. Prowincya Małopolska; Województwo Krakowskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.