Віялохвіст малазійський

?Віялохвіст малазійський
	; Самець ; Самиця
Охоронний статус
	; Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Куроподібні (Galliformes);
Родина:	Фазанові (Phasianidae);
Рід:	Віялохвіст (Polyplectron);
Вид:	Віялохвіст малазійський;
Біноміальна назва
	Polyplectron malacense; (Scopoli, 1786)
Синоніми
	Pavo malacensis Scopoli, 1786; Polyplectron bicalcaratum (non Linnaeus, 1758: preoccupied)[перевірити]; Polyplectron malacense malacense (Scopoli, 1786)
Посилання
Вікісховище:	Polyplectron malacense
Віківиди:	Polyplectron malacense
EOL:	45516044
ITIS:	176107
МСОП:	22679385
NCBI:	142660

Віялохвіст малазійський^[2] (Polyplectron malacense) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Поширений у Південно-Східній Азії.

Поширення

Ендемік Малаккського півострова. Його ареал у Малайзії різко скоротився. На півдні Таїланду птах, ймовірно, вимер. Повідомлення про птаха на Суматрі були спростовані, а докази його поширення в М'янмі є помилковими. Мешкає у високих первинних і вторинних низинних диптерокарпних лісах, зазвичай лише від 15 до 80 м, але ніколи не вище 300 м, на рівній або пологій місцевості.

Опис

Довжина самця становить приблизно 50-53 см (з яких 24-25 см займає тільки хвіст) і важить 581—680 г; самиця 40-45 см завдовжки (з них 18-19 см хвіст) з вагою 455—540 г. Самець відрізняється від інших видів віялохвостів помаранчевим обличчям і довшим синьо-зеленим гребенем. Все оперення, що оточує плями очей на черепі та крилах, світло-коричневе . Хвіст складається з двадцяти кермових, кожен з яких позначений двома металевими синьо-зеленими очними плямами. У самиць гребінь менш помітний, ніж у самців. Очні плями у них скромніші за розміром, хоча вони теж оточені замшею.

Примітки

↑ BirdLife International (2022). Polyplectron malacense: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 26 жовтня 2024
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.