Гайдельберзька університетська бібліотека

**Гайдельберзька університетська бібліотека**
Universitätsbibliothek Heidelberg
Heidelberg UB^[1]
Гайдельберзька університетська бібліотека; Universitätsbibliothek Heidelberg; Heidelberg UB
	Головний корпус бібліотеки
	49°24′35″ пн. ш. 8°42′21″ сх. д. / 49.4097° пн. ш. 8.70583° сх. д.
Країна:	Німеччина
Тип:	університетська, універсальна
Складова	list of papyrus collectionsd і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Розташування	Гайдельберг
Заснована	1386
Статус спадщини	пам’ятка архітектури
Фонди:	6,11 млн томів (3,09 млн томів - у старому корпусі)
Читачів:	40 000
Сайт:	ub.uni-heidelberg.de
	Медіафайли у Вікісховищі

Гайдельберзька університетська бібліотека (нім. Universitätsbibliothek Heidelberg) — головна наукова бібліотека Гайдельберзького університету. Найстаріша університетська бібліотека Німеччини. Заснована 1386 року.

Історія

Бібліотеку було засновано 1386 року одночасно з Гайдельберзьким університетом. У кінці 14 — на початку 15 століття при університеті вже існували три бібліотеки: книгозбірня факультету наук і мистецтв, книгозбірня вищих факультетів та книгозбірня при університеській церкві Святого Духа. Основою факультетських бібліотеки, які входять сьогодні до системи Гайдельберзької університетської бібліотеки, становлять приватні бібліотеки науковців університету, передані у книжкові фонди факультетів. Бібліотека церкви Святого Духа також була відкрита для наукових студій. Своєю розбудовою бібліотека завдячує курфюрсту Оттгайнріху (1556–1559), який розпорядився перенести бібліотеку Гайдельберзького замку до церковної книгозбірні й заповів це зібрання університетові. Таким чином Оттгайнріх започаткував майбутню Палатинську бібліотеку, до якої з часом додалася багата приватна бібліотека Ульріха Флюггера. Палатинська бібліотека за кілька десятиліть стала однією з провідних бібліотек тогочасного світу.

1622 року, після захоплення бібліотеки Йоганном фон Тіллі в ході Тридцятилітньої війни, герцог Максиміліан I Баварський подарував Палатинську бібліотеку папі Григорію XV. До Риму було перевезено більше 3500 рукописів та близько 13000 друкованих книг.

Відродження університетської бібліотеки почалося в процесі реорганізації Гайдельберзького університету на початку XIX століття. Її основою стали книгозбірні секуляризованих монастирів Залем та Петерсгаузен. 1816 року після тривалих перемовин вдалося частково повернути до Гайдельберга Палатинську бібліотеку: 847 німецьких рукописів (Codex Palatinus Germanicus) з Витикану та деякі латинські та грецькі книги, що зберігалися в Парижі. 1888 року до Гайдельберга з Національної бібліотеки Франції було повернуто знаменитий рукописний Codex Manesse.

1905 року було відкрито нове приміщення бібліотеки, яке використовується й до сьогодні. Будівля, споруджена в стилі пізнього історицизму, поєднує елементи французького ренесансу та німецького югендштилю.

Фонди

Центральна бібліотека Гайдельберзького університету (без факультетських) має 3,09 млн одиниць зберігання, з них 980 000 томів «давнього фонду», опублікованих до 1900 року. Щороку бібліотека поповнюється на 75 000 одиниць зберігання.

Фонд рідкісної книги складається з 6800 давніх рукописів, 1800 інкунабул, 110 500 автографів. До цього фонду належить також колекція старовинних мап, графічних робіт, малюнків, фотографій. Перлиною бібліотеки є знаменитий Codex Manesse (Cod. Pal. germ. 848). Ця рукописна збірка пісень була створена між 1300 та 1340 роками в Цюриху. На 426 пергаментних аркушах кодексу представлено 6000 строф 140 поетів. У кодексі є 137 портретів мінезингерів на повну сторінку.

Велику цінність становлять також латинські рукописи 10-18 століть з бібліотек абатства Залем та монастиря Петерсгаузен, численні автографи та приватні книгозбірні, рукописи лондонського книгаря Ніколауса Трюбнера, а також грамоти, інкунабули та стародруки.

У графічній колекції зберігаються портрети й пейзажі, виконані в різних техніках, а також історичні фотографії.

Велика частина рідкісних видань бібліотеки оцифрована й доступна через інтернет.

Див. також

Література

Aus den Tresoren der ältesten deutschen Universitätsbibliothek. Baugeschichte der Bibliothek, Heidelberg in alten Stadtansichten, Faksimilia, Originalhandschriften und Drucke. Eine Ausstellung aus Anlaß des 90jährigen Bestehens des Durmschen Bibliotheksgebäudes in der Plöck in Verbindung mit der 800-Jahrfeier der Stadt Heidelberg. Begleitheft zur Ausstellung vom 07.11.1995 bis 31.08.1996. Heidelberg 1995. (Heidelberger Bibliotheksschriften, 51) ISBN 3-927705-20-9
H. Krabusch: Das Archiv der Universität Heidelberg. Geschichte und Bedeutung, in: Aus der Geschichte der Universität Heidelberg und ihrer Fakultäten. Sonderbd. der Ruperto Carola, hrsg. von G. Hinz (1961), S. 82-111;
Hildegard Müller: Die Universitätsbibliothek Heidelberg im Dritten Reich. In: Ingo Toussaint (Hrsg.): Die Universitätsbibliotheken Heidelberg, Jena und Köln unter dem Nationalsozialismus. Saur, München 1989. (Beiträge zur Bibliothekstheorie und Bibliotheksgeschichte, 3) S. 11-89. ISBN 3-598-10858-3
H. Weisert, Das Universitätsarchiv Heidelberg und seine Bestände, in: Ruperto Carola, H. 52 (1973), S. 21-25;
Albert Friederich: Geschichte der nach Rom entführten Heidelberger Bibliothek. Karlsruhe: Gottlieb Braun, 1816.
Augustin Theiner: Schenkung der Heidelberger Bibliothek durch Maximilian I. Herzog und Churfürsten von Bayern an Papst Gregor XV. und ihre Versendung nach Rom : Mit Originalschriften. München: Lit. Art. Anst., 1844.
Himmlisches in Büchern. Astronomische Schriften und Instrumente aus sechs Jahrhunderten, hrsg. von Maria Effinger und Joachim Wambsganß mit Beiträgen von Immo Appenzeller, Reinhold Bien, Herbert Hefele, Margit Krenn, Robert W. Schmidt und Karin Zimmermann. Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 2009 (Schriften der Universitätsbibliothek Heidelberg, Band 10) ISBN 978-3-8253-5681-1
Löwen, Liebstöckel und Lügensteine: Illustrierte Naturbücher seit Konrad von Megenberg, hrsg. von Maria Effinger und Karin Zimmermann unter Mitarbeit von Margit Krenn. Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 2009 (Schriften der Universitätsbibliothek Heidelberg, Band 9) ISBN 978-3-8253-5591-3
Der Codex Manesse und die Entdeckung der Liebe, hrsg. von Maria Effinger, Carla Meyer und Christian Schneider unter Mitarbeit von Andrea Briechle, Margit Krenn und Karin Zimmermann, Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 2010 (Schriften der Universitätsbibliothek Heidelberg, Band 11), ISBN 978-3-8253-5826-6