У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ганжа.
Олекса́ндр Дорофі́йович Ганжа́ (1905, Жорнище, Жорницької волості Липовецького повіту Київської губернії; нині Іллінецький район, Вінницька область — 1982) — український майстер художньої кераміки.
Творчість
Своєрідний декоративно-фігурний посуд, переважно антропоморфні та анімалістичні вироби.
Його роботи зберігаються в Національному музеї українського гончарства в Опішному.
Родина
Сини:
Пам'ять
- Олесь Доріченко у своїй збірці поезій «Мандрівна брама»[1] присвячує Олександрові вірш «Митець»:
«…Із-під Вашої руки
Випливали леви й люди,
Дивні звірі та птахи…»
В с. Буша в парку скульптур є композиція «Посвята Олександру Ганжі» ([2] — перше фото):
«Львівський скульптор Григорій Кудлаєнко витесав роботу „Посвята Олександру Ганжі“. Це декоративна композиція із сидячим стилізованим левом, котрий має людські риси обличчя. Автор взяв образ фантастичного лева з виліпленої фігурки самого Ганжі. Антропоморфні вироби майстра мають своєрідні пропорції голови та вираз обличчя, що особливо містить характерну довгу форму носа. Зверху на голові у лева стоять три горщики, що символізують гончарство.»[3]
Примітки
Література
- Олександр Ганжа: Альбом / Автор статей та упорядник О. С. Данченко. — К.: Мистецтво, 1982. — 103 с.: ілюстр
- Олександр Ганжа: «Раніше я глини боявся, а тепер вона мене боїться» стаття
- Олександр Дорофійович Ганжа: стаття Вінницький осередок кераміки та гончарства.
Посилання
