Ганс-Адольф фон Аренсторфф

Ганс-Адольф фон Аренсторфф
Народження	18 жовтня 1895(1895-10-18)  Марклое
Смерть	5 травня 1952(1952-05-05) (56 років)  Краснопільський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Німеччина
Член	Національний комітет за вільну Німеччину
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди

Ганс-Адольф фон Аренсторфф-Ойле (нім. Hans-Adolf von von Arenstorff-Oyle 18 жовтня 1895, Марклое, Німецька імперія — 5 травня 1952, с. Бранцівка, Краснопільський район, Сумська область Українська РСР) — німецький воєначальник і землевласник, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Представник знатного роду Аренсторфф. Син власника лицарської мизи Альтвіга фон Аренсторффа і його дружини Вільгельміни, уродженої Вайц фон Ешен. Сам Ганс-Адольф був власником двох маєтків — Ойле (150 гектарів) і Лое (100 гектарів) в районі Нінбурга.

8 серпня 1914 року вступив у 2-й ганноверський драгунський полк №16 Прусської армії. Учасник Першої світової війни. З 12 липня 1915 року — командир великого вантажного поїзда земельної штурмової дивізії «Геріке». З 5 серпня 1915 року — командир штабної варти своєї дивізії. З 8 квітня 1916 року — офіцер ескадрону 2-го ганноверського драгунського полку №16. З 9 серпня 1916 року — командир гвардійського взводу 9-го армійського корпусу, з 1 травня 1917 року — взводу 90-го фузілерного полку. З 29 червня 1917 року служив в штабі 17-ї піхотної дивізії. З 1 листопада 1917 року — ордонанс-офіцер в штабі 34-ї піхотної бригади.

Після закінчення війни продовжив службу в рейхсвері. З 1 травня 1919 року служив в штабі піхотного командира 9. З 1 квітня 1920 року — ордонанс-офіцер в штабі навчального командування Альтони. З 1 жовтня 1921 року служив в 2-му (Ганновер), з 1 квітня 1924 року — в 4-му ескадроні (Люнебург) 13-го кінного полку. З 1 червня 1929 року — командир 1-го ескадрону 18-го кінного полку (Людвігсбург), з 1 жовтня 1933 року — 3-го ескадрону 13-го кінного полку (Люнебург). З 15 жовтня 1935 року служив в штабі полку. З 6 жовтня 1936 року — командир 1-го батальйону 13-го кавалерійського полку (Люнебург).

З 26 серпня 1939 року — командир 152-го розвідувального дивізіону. З 10 грудня 1940 року служив в штабі 5-ї стрілецької бригади. З 14 травня 1941 року — командир 79-го стрілецького полку, з 11 січня 1942 року — 16-ї стрілецької бригади, з листопада 1942 року — 60-ї піхотної дивізії, яка брала участь у боях під Сталінградом, а наприкінці 1942 року потрапила в оточення і була знищена.

2 січня 1943 року взятий в полон радянськими військами. В грудні 1944 року підписав звернення «До народу і вермахту», яке закликало припинити війну. Був засуджений до 25 років виправно-трудових таборів. Помер в Сумському таборі військовополонених № 134.

15 вересня 1922 року одружився з баронесою Дагмар Райхлін фон Мельдегг. В пари народились 3 сини (1926, 1932, 1939) і 2 дочки (1923, 1935).

• Фанен-юнкер (8 серпня 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (25 грудня 1914)
• Фенріх (8 травня 1915)
• Лейтенант без патенту (8 травня 1915) — 11 вересня 1915 року отримав патент.
• Оберлейтенант (31 липня 1925)
• Ротмістр (1 квітня 1930)
• Майор (1 грудня 1935)
• Оберстлейтенант (1 січня 1939)
• Оберст (1 листопада 1941)
• Генерал-майор (1 січня 1943)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (3 травня 1915)
  • 1-го класу (20 травня 1918)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
  • 2-го класу (2 серпня 1917)
  • 1-го класу (12 лютого 1919)
• Ганзейський хрест (Бремен; 3 лютого 1918)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 1939)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
• Німецький хрест в золоті (14 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

• Соловйов Д. Ю. «Полонені генерали Гітлера Східний фронт». 2019. 978-5-5321-0829-5
• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger-Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 84-85.(нім.)
• Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1934. Zugleich Adelsmatrikel der Deutschen Adelsgenossenschaft. Jg. 33, Justus Perthes, Gotha 1933, S. 2.
• Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1900. Erster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1900, S. 25

• Hans Adolf von Arenstorff vezérőrnagy [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.](угор.)
• Біографічні дані.
• Біографічні дані.