Гарник Микола Васильович

Микола Васильович Гарник
Микола Васильович Гарник
	Микола Васильович Гарник
в.о. Генеральний прокурор України
	30 квітня 2002 — 6 липня 2002
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Михайло Потебенько
Наступник	Святослав Піскун
Народився	1 січня 1958 (67 років); с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений юрист України
	Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Васи́льович Га́рник (нар. 1 січня 1958(19580101), с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український юрист, державний радник юстиції 1-го класу. У 2002 році виконував обов'язки Генерального прокурора України. З 2011 до 2014 років був Броварським міжрайонним прокурором Київської області. 9 вересня 2014 року звільнений з органів прокуратури.

Біографія

Служив у Прикордонних військах КДБ СРСР. Закінчив Харківський юридичний інститут.

Прокурорська діяльність

З грудня 1997 по липень 1998 року — перший заступник прокурора Київської області.

З липня 1998 по серпень 1999 року — прокурор Київської області.

2000 — член Координаційної ради з питань державної служби при Президенті України.

З 30 квітня до 6 липня 2002 року — в. о. Генерального прокурора України.

З 6 липня 2002 року — перший заступник Генерального прокурора України.

З липня 2002 року — перший заступник прокурора міста Києва.

З 22 лютого 2011 року призначений Броварським міжрайонним прокурором Київської області^[1].

9 вересня 2014 року звільнений з посади Броварського міжрайонного прокурора Київської області^[2].

Скандали

Під час діяльності Броварським міжрайонним прокурором Київської області Микола Гарник та Броварська міжрайонна прокуратура відзначилися бездіяльністю у розслідуванні справ, пов'язаних зі зловживаннями та правопорушеннями з боку правоохоронних органів та чиновників міста Бровари та Броварського району^[3].

Від травня 2014 року новостворений Броварський Люстраційний комітет включив Миколу Гарника у списки на люстрацію. Активісти відзначили, що за час керівництва Гарника у Броварах відбувалися земельні махінації, напади на журналістів тощо, щодо яких керівництво прокуратури або не реагувало, або не знаходило складу злочину^[4]^[5]. 9 вересня 2014 року Гарника було звільнено з органів прокуратури^[2].

Регалії

Від серпня 1999 — Державний радник юстиції 1 класу^[6].

Звання та нагороди

Заслужений юрист України (27.11.1999)^[7]. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (21.08.2001)^[8].

Примітки

↑ Генеральна прокуратура України^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
↑ ^а ^б Люстрація в дії: Миколу Гарника звільнено з посади броварського прокурора [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 09.09.2014
↑ Правоохоронці офіційно дозволили нападати на журналістів у Броварах [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 05.12.2012
↑ У Броварах вимагають відставки місцевого прокурора та припинення земельних махінацій. ФОТО [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Ні корупції. 20.05.2014
↑ Меч люстрації навис над прокурором Гарником — ВІДЕО [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 20.05.2014
↑ Указ Президента України від 18 серпня 1999 року № 1010/99 «Про присвоєння М. Гарнику класного чину»
↑ Указ Президента України від 27 листопада 1999 року № 1505/99 «Про присвоєння М. Гарнику і М. Обиходу почесного звання "Заслужений юрист України"»
↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»

Посилання

Гарник сменил Потебенько (рос.). Експерт-центр. 30.04.2002

Попередник:	в.о. Генеральний прокурор України 30 квітня 2002 — 6 липня 2002	Наступник:
Потебенько Михайло Олексійович		Піскун Святослав Михайлович