Гейм Андрій Костянтинович
Андрі́й Костянти́нович Гейм (нар. 21 жовтня 1958) — вчений, відомий як один з першовідкривачів графену[4][5], член Лондонського королівського товариства, нобелівський лауреат 2010 року за експерименти з двовимірним матеріалом графеном (разом з Костею Новосьоловим). Інші відомі досягнення Гейма — винахід біометричної липкої стрічки, яка стала відомою як геконова стрічка[6] та експерименти з левітацією, включно з «левітуванням жаби»[7]. БіографіяАндрій Гейм народився в 1958 в Сочі, в сім'ї інженерів німецького походження. Дідом А.Гейма був відомий громадський та політичний діяч часів становлення Української народної республіки, Микола Баєр (про репресії якого А. Гейм розповідає у своїй нобелівській біографії[8]). Батько, Костянтин Олексійович Гейм (нар. 1910), з 1964 року працював головним інженером нальчицького електровакуумного заводу; мати, Ніна Миколаївна Баєр (нар. 1927), працювала головним технологом СКТБ на тому ж підприємстві. У 1975 Гейм закінчив середню школу № 3 міста Нальчик з «золотою медаллю» і спробував вступити до МІФІ, але його німецьке походження стало на заваді. Проте йому вдалося наступного року вступити до іншого радянського елітного ВНЗ — МФТІ. З 1976 по 1982 Гейм навчався в Московському фізико-технічному інституті[9] та здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики твердого тіла (Російська академія наук). У 1990 отримав стипендію Лондонського королівського товариства і виїхав з Радянського Союзу.[10] Працював постдокторальним дослідником у Чорноголовці, Ноттінгемському університеті, Університеті Бат, а також недовгий час в Копенгагенському університеті перед тим, як став професором університету Неймегена. З 2001 року працює в Манчестерському університеті. На 2010 рік — він керівник Манчестерського центру з «мезонауки та нанотехнологій», а також голова відділу з фізики конденсованого стану[11]. Йому також присвоєно титул професор-дослідник Ленгворзі (цей титул також мали Ернест Резерфорд, Лоуренс Брегг та Патрік Блекетт). Інститут фізики (Велика Британія) нагородив Гейма в 2007 році медаллю Мотта й премією за «відкриття нового класу матеріалів — двовимірних кристалів, а саме графену». Він також здобув престижну нагороду від Єврофізики «за відкриття та ізоляцію одноатомного шару графіту (графену) з його надзвичайними властивостями» (разом з Костею Новосьоловим). У 2000 році Гейм здобув Іґнобелівську премію спільно з Майклом Беррі з Бристольського університету — за дослід з «левітуванням жаби» та за публікацію статті в співавторстві зі своїм хом'ячком («Хамстером», H.A.M.S. ter Tisha)[12], як свідчить журнал «Nature Nanotechnology» (April 2008, page 179). Реакція на запрошення до РосіїПісля здобуття Геймом Нобелівської премії директор департаменту міжнародного співробітництва фонду «Сколково» Олексій Ситников оголосив про намір запросити Гейма працювати у Сколково[13]. На що Гейм заявив:
Андрій Гейм також повідомив, що не має російського громадянства й додав, що почувається у Великій Британії цілком комфортно. Він також висловив скептичне ставлення до спроб російського уряду створити в Росії аналог Кремнієвої долини[14]. Вибрані публікації
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Гейм Андрій Костянтинович |
Portal di Ensiklopedia Dunia