За виступи проти створення радянської атомної бомби в 1945 році П.Капиця був усунутий з поста директора Інституту фізичних проблем і 8 років перебував під домашнім арештом.
У 1931 році Капиця був обраний членом Французького фізичного товариства. До цього часу у Петра Леонідовича склалися теплі і довірчі відносини з багатьма видатними вченими. Обставини в Кембриджі в корені змінила стан і настрій Капиці. Спочатку він з головою занурився в наукові роботи, а потім поступово повністю повернувся до нормального життя. Він вивчав англійську літературу та історію, купив земельну ділянку на Хантінгтон-Роуд і почав будувати там будинок за власним проєктом. Надалі вчений організував так званий «Капиця-клуб» — семінари для наукової громадськості Кембриджського університету, що проводяться раз на тиждень в лабораторії Резерфорда. На цих зустрічах обговорювалися найрізноманітніші питання розвитку наук, літератури та мистецтва. Ці збори швидко набули в Англії дику популярність, їх відвідували найіменитіші англійські особи. А на обговоренні питань фізики побували фактично всі «кити» світової науки — Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Вольфганг Паулі, Вернер Гайзенберг, Поль Дірак і багато інших.
У 1934 Капиця писав: «Постійно спілкуючись з різними діячами науки Європи та Англії, я можу надати сприяння ученим, що відряджаються за кордон працювати в різних місцях, що інакше було б для них важким, оскільки моє сприяння ґрунтується не на офіційних зв'язках, а на взаємних послугах та особистому знайомстві з керівними особами». Також Петро Леонідович всіляко сприяв міжнародному обміну досвідом у науковій області. Він був одним з редакторів «Міжнародної серії монографії з фізики», що видаються в Оксфордському університеті. Саме з цих монографії світ дізнався про наукові праці радянських фізиків-теоретиків Миколи Семенова, Якова Френкеля і Георгія Гамова.
«Капичники»
У 1937 році в інституті Капиці почалися знамениті семінари, так звані «капичники», які отримали незабаром всесоюзну популярність. Петро Леонідович запрошував до себе не тільки відомих фізиків, а й інженерів, вчителів, медиків, взагалі будь-яку людину, яка яким-небудь чином проявила себе. На семінарі, крім особливих фізичних проблем, обговорювалися питання суспільної думки, філософії, генетики. Після семінару всіх основних учасників запрошували до кабінету Капиці на чай з бутербродами[джерело?].
Афоризми Петра Капиці
Работа «запоем» вредна — она изматывает человека и понижает его творческие силы[7]:146.
Без учеников ученый обычно очень быстро погибает как творческая личность и перестаёт двигаться вперёд[7]:151.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
