Гельмут Берве

Гельмут Берве
нім. Helmut Berve
Народився	22 січня 1896(1896-01-22)[1][2][3]  Бреслау, Сілезія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	6 квітня 1979(1979-04-06)[1][2][3] (83 роки)  Hechendorf am Pilsenseed, Зефельд, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	філолог, викладач університету
Заклад	Університет Ерлангена—Нюрнберга Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Лейпцизький університет
Відомі учні	Eckart Olshausend
Аспіранти, докторанти	Eckart Olshausend
Членство	Саксонська академія наук (31 березня 1943) Німецький археологічний інститут Баварська академія наук Академія наук і літератури в Майнці Саксонська академія наук (14 грудня 1953)
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди

Ге́льмут Берве (нім. Helmut Berve; 22 січня 1896, Бреслау, Пруссія — 6 квітня 1979, Херхендорф-аф-Пілзензее, Баварія) — німецький історик-антикознавець. Нацист, член НСДАП із квітня 1933 року. Габілітований та почесний доктор, професор Лейпцизького та Мюнхенського університетів. Член Саксонської академії наук (1932, членкор 1943—1953), член Баварської академії наук (1944, членкор 1943).

Народився в сім'ї банкіра. Після закінчення в 1914 році гімназії та отримання атестата зрілості подорожував по Італії. Потім до 1916 року на службі в армії, куди зарахувався добровольцем.

У 1916—1922 роках навчався в університетах Бреслау, Марбурга, Фрайбурга, Берліна, Мюнхена, в останньому в 1921 році здобув докторський ступінь під керівництвом Вальтера Отто^[de] (1878—1941), захистивши дисертацію про Александра Македонського. У 1924 році габілітувався там же.

У 1924—1927 роках в Мюнхенському університеті. У 1927—1943 роках професор давньої історії Лейпцизького університету. У 1933—1935 роках декан факультету мистецтв, в 1937—1939 роках проректор і в 1940—1943 роках ректор Лейпцизького університету. У 1943—1945 роках професор давньої історії Мюнхенського університету, де став наступником свого вчителя Вальтера Отто. Американською владою був звільнений від викладацької діяльності. Після процедур з денацифікації — у 1949—1954 роках викладач Мюнхенського університету.У 1954—1962 роках професор давньої історії в Ерлангенському університеті. Потім на пенсії. У 1960—1967 роках працював в Німецькому археологічному інституті.

Член-кореспондент Академії наук і літератури в Майнці (1949). Почесний доктор Афінського університету (1937).

Залишив багато учнів.

Його ідеалом державного діяча був Перікл, якому він присвятив свою однойменну роботу 1940 року. Також він ідеалізував дорійську Спарту.

• Das Alexanderreich auf prosopographischer Grundlage. 2 Bände (Bd. 1: Darstellung. Bd. 2: Prosopographie). Beck, München 1926 (Reprint von 1973 online).
• Griechische Geschichte (= Geschichte der führenden Völker. Bände 4–5, ZDB-ID 974414-9). 2 Bände (Bd. 1: Von den Anfängen bis Perikles. Bd. 2: Von Perikles bis zur politischen Auflösung). Herder, Freiburg (Breisgau) 1931—1933 (mehrere Auflagen).
• Antike und nationalsozialistischer Staat. In: Vergangenheit und Gegenwart 24, 1934, Heft 5, S. 257—272.
• Die Erfüllung des Reiches. In: Wille und Macht 2, 1934, Heft 5/6, S. 4–9.
• Kaiser Augustus (= Insel-Bücherei. Bd. 444). Insel-Verlag, Leipzig 1934 (online).
• Sparta (= Meyers kleine Handbücher. Bd. 7, ZDB-ID 991000-1). Bibliographisches Institut, Leipzig 1937.
• Miltiades. Studien zur Geschichte des Mannes und seiner Zeit (= Hermes. Einzelschriften. Bd. 2). Weidmann, Berlin 1937 (online).
• Thukydides (= Auf dem Wege zum nationalpolitischen Gymnasium. Heft 5, ZDB-ID 1008974-3). Diesterweg, Frankfurt am Main 1938 (online).
• Perikles (= Leipziger Universitätsreden. Heft 2). Johann Ambrosius Barth, Leipzig 1940 (Antrittsrede, gehalten am 10. Februar 1940 anlässlich der Übernahme des Rektorats an der Universität Leipzig) (online).
• Imperium Romanum (= Schriftenreihe der Deutsch-Italienischen Gesellschaft Leipzig. Nr. 1). Koehler & Amelang, Leipzig 1942 (online).
• Vorwort. In: Helmut Berve (Hrsg.): Das neue Bild der Antike. Bd. 1: Hellas, Koehler & Amelang, Leipzig 1942, S. 5–12.
• Dion (= Abhandlungen der geistes- und sozialwissenschaftlichen Klasse der Akademie der Wissenschaften und der Literatur in Mainz. Jahrgang 1956, Nr. 10). Steiner, Wiesbaden 1957.
• Gestaltende Kräfte der Antike. Aufsätze zur griechischen und römischen Geschichte. Beck, München 1949; 2. Auflage, ebenda 1966.
• Die Tyrannis bei den Griechen. 2 Bände (Bd. 1: Darstellung. Bd. 2: Anmerkungen). Beck, München 1967.

• • Karl Christ: Helmut Berve (1896—1979). In: Karl Christ: Neue Profile der Alten Geschichte. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990, ISBN 3-534-10289-4, S. 125—187.
  • Karl Christ: Klios Wandlungen. Die deutsche Althistorie vom Neuhumanismus bis zur Gegenwart. C. H. Beck, München 2006, ISBN 3-406-54181-X, S. 59–65.
  • Linda-Marie Günther: Helmut Berve. Professor in München 6.3.1943 — 12.12.1945. In: Jakob Seibert (Hrsg.): 100 Jahre Alte Geschichte an der Ludwig-Maximilians-Universität München (1901—2001). Duncker & Humblot, Berlin 2002, ISBN 3-428-10875-2, S. 69–105.
  • Alfred Heuß: Nekrolog Helmut Berve. In: Historische Zeitschrift 230, 1980, S. 779—787.
  • Jula Kerschensteiner: Die Chronik des Seminars für Klassische Philologie der Universität München in den Kriegsjahren 1941—1945. In: Eikasmós 4, 1993, S. 71–74.
  • Volker Losemann: Berve, Helmut. In: Der Neue Pauly. Supplemente 6, 2012, S. 90–93.
  • Stefan Rebenich: Alte Geschichte in Demokratie und Diktatur. Der Fall Helmut Berve. In: Chiron 31, 2001, S. 457—496 (online).
  • Christoph Ulf: Ideologie als Grundlage für Abgrenzung und Spezifik der Antike bei Ed. Meyer, H. Berve, E. Kornemann, W. Jaeger und V. Ehrenberg. In: Beat Näf (Hrsg.) unter Mitarbeit von Tim Kammasch: Antike und Altertumswissenschaft in der Zeit von Faschismus und Nationalsozialismus. Kolloquium Universität Zürich, 14.–17. Oktober 1998 (= Texts and studies in the history of humanities. Bd. 1). Edition Cicero, Mandelbachtal/Cambridge 2001, ISBN 3-934285-45-7, S. 305—343.
  • Jasmin Welte: Helmut Berve und die Alte Geschichte. Eine deutsche Biographie (= Antike nach der Antike. Bd. 3). Schwabe, Basel/Berlin 2023, ISBN 978-3-7965-4850-5.