Генрихсен Роман Романович

Генрихсен Роман Романович
Генрихсен Роман Романович
Народження	17 (29) серпня 1818
Смерть	27 серпня (8 вересня) 1883 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна; (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1839)
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Санкт-Петербург, Харків
Архітектурний стиль	необароко і неорококо

Роман (Ромео) Романович Ге́нрихсен (нар. 29 серпня 1818 — пом. 8 вересня 1883, Санкт-Петербург) — російський архітектор, «призначений» академік з 1852 року та почесний общник з 1876 року Перербурзької академії мистецтв.

Біографія

Народився 17 [29] серпня 1818(18180829) року^[1]. 1839 року закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Отримав звання некласного художника за проєкт в'язниці на 300 осіб^[2].

Жив у Санкт-Петербурзі. Протягом 1840—1850-х років служив архітектором Кренгольмської мануфактури, а у 1853—1875 роках — Артилерійського департаменту. Помер у Санкт-Петербурзі 27 серпня [8 вересня] 1883 року^[1]. Похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському лютеранському цвинтарі.

Споруди

у Санкт-Петербурзі

збудував особняк Г. Кушелєва-Безбородька;
надбудував корпус товариства Російсько-американської гумовоїмануфактури (набережна Обводного каналу № 138; 1859, 1864—1872);
фабрика бронзових виробів товариствава Генку, Плескіт і Морана (вулиця Степана Разіна № 15, 1860);
фабрика Обухівського сталеливарного заводу (проспект Обухівської Оборони № 122; 1860-ті);
виробничий комплекс Головного артилерійського управління (Ливарний провулок № 3/19, 1864—1870, права частина, перебудова);
будинок Головного артилерійського управління (вулиця Чайковського № 59/14, 1870 (?), перебудова);
споруди для парових котлів і насосів при Центральній міській водонапірній станції (вулиця Шпалерна № 56/1, 56/10; 1880-ті)^[1].