Генуезькі колонії

Генуезькі колонії — поселення генуезців за межами Італії задля підтримання та захисту своїх торгових шляхів.

Значення північноіталійських торгових республік виникає не лише з участі в іберійських заокеанських кампаніях, але й із власної колоніальної діяльності, особливо активної у період Високого Середньовіччя.

У цей період формується система колоній, що охоплює багато міст від Атлантичного узбережжя Магрибу на Заході до Палестини, Тани і абхазького Сабастополіса на Сході. Зміцненню республіки чимало посприяли Хрестові походи, транспортне забезпечення яких організовували Генуя та її могутні конкуренти Піза та Венеція. Генуезці отримували від хрестоноських правителів Палестини землі, а іноді села або невеликі міста.

• Пера (Галата), 1273-1453, тепер район Стамбула.

• У Криму
  • Каффа (Кафа) — Caffa (Феодосія)
  • Чембало — Cembalo (Балаклава)
  • Солдайя — Soldaia (Судак)
  • Воспоро — Vosporo (Керч)
  • Сарсона (Херсонес Таврійський)^[1]
  • Капітанство Готія (Capitanatu Gottie)^[2]
    • Consulatus Gorzoni (Грузуі^[1]) (Гурзуф)
    • Consulatus Pertinice (Партеніт)
    • Consulatus Jalite (Ялта)
    • Consulatus Lusce (Алустон)

• Тана — Tana (Азов)

• Територія сучасного Краснодарського краю
  • Матрега — Matrega (Тмуторокань) (сучасна станиця Тамань)
  • Копа — Copa (Ло-Копа (копарі), Сучасне місто Слов'янськ-на-Кубані)
  • Мапа — Mapa (Анапа)
  • Бата — Bata (Новоросійськ)
  • Касто — Casto (Хоста)
  • Ліяш — Layso (Адлер)
• Територія сучасної Абхазії
  • Абхазія — Abcasia (Цандріпш)
  • Какар — Chacari (Гагра)
  • Санта-Софія — Santa Sophia (Алахадзи)
  • Песонка — Pesonqa (Піцунда)
  • Каво-ді-букси — Cavo di Buxo (Гудаута)
  • Нікопсія — Niocoxia (Новий Афон)
  • Себастополіс (Сухумі)
• Територія сучасної Грузії
  • Lo Vati (Батумі)

• Устя Дністра
  • Самастро (Монкастро) — Samastro (Moncastro; Білгород-Дністровський)
• Узбережжя Одеської затоки
  • Джинестра — Ginestra (Одеса-Лузанівка)
• Устя Дунаю
  • Лікостомо — Licostomo (Кілія)^[3]

• Амастрії (Samastris) — 1261-1402/1460
• Самсун (Simisso) — 1261-1402/61
• Факторії в Синопі та Трабзоні (Трапезунді)

1. ↑ ^{а б} Иосафат Барбаро. Путешествие в Тану. Параграф 46. Архів оригіналу за 2 червня 2009. Процитовано 16 грудня 2013.
2. ↑ Типаков В.А. Общины Готии и Капитанство Готии в уставе Каффы 1449 р.//Культура народов Причерноморья, 1999, N6, стр. 218-224
3. ↑ ИСТОРИЧЕСКАЯ ГЕОГРАФИЯ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ в XIII — XIV вв. Архів оригіналу за 19 червня 2009. Процитовано 16 грудня 2013.

• (Kolonien) Kolonien Genuas^{[недоступне посилання з липня 2019]}(нім.)
• Гавриленко О. А., Сівальньов О. М., Цибулькін В. В. Генуезька спадщина на теренах України; етнодержавознавчий вимір. — Харків: Точка, 2017.— 260 с. — ISBN 978-617-669-209-6
• Остапенко Р. А. Генуэзские фактории в Восточном Причерноморье и Крыму как центры католической миссии среди зихов [Архівовано 30 травня 2019 у Wayback Machine.] // Метаморфозы истории. — Псков, 2017. С.181-205.
• Яровая Е. А. Геральдика генуэзского Крыма. Государственный Эрмитаж. СПб., 2010. 208 с. [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 978-5-93572-355-2
• Kolonien Genuas(нім.)
• Khvalkov E. The colonies of Genoa in the Black Sea region: evolution and transformation. L., New York : Routledge, 2017^[1]
• Khvalkov E. Evoluzione della struttura della migrazione dei liguri e dei corsi nelle colonie genovesi tra Trecento e Quattrocento. In: Atti della Società Ligure di Storia Patria, Nuova Serie'. 2017. Vol. 57 / 131 . -pp. 67–79.
• Khvalkov E. I piemontesi nelle colonie genovesi sul Mar Nero: popolazione del Piemonte a Caffa secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum del 1423 e del 1461. In: Studi Piemontesi. 2017. No. 2. pp. 623–628.
• Khvalkov E. Campania, Puglia e Basilicata nella colonizzazione genovese dell'Oltremare nei secoli XIV – XV: Caffa genovese secondo i dati dei libri contabili. In: Rassegna Storica Salernitana. 2016. Vol. 65. pp. 11–16.
• Khvalkov E. Italia settentrionale e centrale nel progetto coloniale genovese sul Mar Nero: gente di Padania e Toscana a Caffa genovese nei secoli XIII – XV secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum 1423 e 1461. In: Studi veneziani. Vol. LXXIII, 2016. - pp. 237–240^[2].
• Khvalkov E. Il progetto coloniale genovese sul Mar Nero, la dinamica della migrazione latina a Caffa e la gente catalanoaragonese, siciliana e sarda nel Medio Evo. In: Archivio Storico Sardo. 2015. Vol. 50. No. 1. pp. 265–279^[3][4].
• Khvalkov E. Il Mezzogiorno italiano nella colonizzazione genovese del Mar Nero a Caffa genovese nei secoli XIII – XV (secondo i dati delle Massariae Caffae) [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (pdf). In: Archivio Storico Messinese. 2015. Vol. 96. - pp. 7-11^[5].
• Khvalkov E. Trading Diasporas in the Venetian and Genoese Trading Stations in Tana, 1430 – 1440. In: Union in Separation. Diasporic Groups and Identities in the Eastern Mediterranean (1100–1800). Heidelberg : Springer, 2015. pp. 311–327.
• Khvalkov E. Everyday Life and Material Culture in the Venetian and Genoese Trading Stations of Tana in the 1430s (Based on the Study of Notarial Documents). In: Medium Aevum Quotidianum. 2012. Vol. 64. pp. 84–93.

Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Khvalkov, Evgeny (2017). The Colonies of Genoa in the Black Sea Region: Evolution and Transformation. Routledge Research in Medieval Studies. L, NY: Routledge Taylor & Francis Group. с. 444. ISBN 9781138081604. LCCN 2017028228. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
2. ↑ Khvalkov, Evgeny (2019). Italia settentrionale e centrale nel progetto coloniale genovese sul Mar Nero: gente di Padania e Toscana a Caffa genovese nei secoli XIII – XV secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum 1423 e 1461. In: Studi veneziani. 2016. Vol. 73. P. 237-240. Khvalkov E. SPb HSE (італ.). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
3. ↑ Khvalkov, Evgeny A. Il progetto coloniale genovese sul Mar Nero, la dinamica della migrazione latina a Caffa e la gente catalanoaragonese, siciliana e sarda nel Medio Evo : [] // Archivio storico sardo. — Deputazione di Storia Patria per la Sardegna. www.deputazionestoriapatriasardegna.it, 2015. — Т. 50, № 1. — С. 265—279. — ISSN 2037-5514.
4. ↑ KVK-Volltitel. kvk.bibliothek.kit.edu. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 16 жовтня 2019.
5. ↑ Società Messinese di Storia Patria. Archivio Storico Messinese, Volume 96. www.societamessinesedistoriapatria.it. 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.