Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor, Brunswicensis et Lunenburgensis Dux Sacri Romani Imperii Architesaurarius et Princeps Elector
Як король проявляв більше цікавості до британських справ, ніж батько. Симпатизував партії вігів. У перші роки його королювання велику роль відігравав лідер вігів Роберт Волпол, якого вважають першим де-факто прем'єр-міністром Великої Британії. Георг II був останнім британським монархом, який особисто вів свої війська до бою (під час Війни за австрійську спадщину, 1743).
Георг II помер раптово, від серцевого нападу, у віці 77 років. Його спадкоємцем став онук (Георг III), син померлого раніше за батька принца Уельського Фредеріка Льюїса (1707—1751), який постійно конфліктував з королем (болісно непримиренний конфлікт батьків і дітей — явище вкрай часте в Ганноверській династії).
Як курфюрст Ганновера Георг заснував Геттінгенський університет, що нині носить його ім'я (Університет Георга Августа). На його честь також названо історичний район Джорджтаун[en] у столиці США Вашингтоні, де розташовано посольство України, а також університет.
У популярній культурі
Такі актори грали короля Георга ІІ у фільмах і серіалах:
Александер Екерт — у німецькому німому фільмі 1920 року «Нижня спідниця його Високості» (нім.Exzellenz Unterrock)[1]
.svg)
.svg)
.svg)
.svg){kind=link}