Герб Російської імперії

Герб Російської імперії
Версії
Середній Державний Герб Російської імперії
Малий Державний Герб Російської імперії
Деталі
Носій	Імператор Всеросійській (починаючи з Олександра III)
Затверджений	1882 рік
Корона	Велика корона Російської імперії
Шолом	Шолом Олександра Невського
Щит	Французький чотирикутний із загостреною основою
Щитотримачі	Архангел Михаїл та Архангел Гавриїл
Девіз	Съ нами Богъ
Ордени	Орден Андрія Первозванного
Автор	Бернгард Карл фон Кене

Герб Російської імперії (Державний Герб Російської Імперії) — офіційний державний символ Російської імперії. Існувало три варіанти герба: Великий, також вважався особистим Великим Гербом Імператора; Середній, також є великим гербом Спадкоємця Цесаревича та Великого Князя; Малий, зображення якого містилося на Державних кредитних білетах.

Великий Державний Герб Російської імперії (1882) являв собою наступне: «у золотому щиті чорний двоголовий орел, коронований двома імператорськими коронами, над якими така ж, але у великому вигляді, корона, з двома розгорнутими кінцями стрічки Ордена Святого апостола Андрія Первозванного. Державний орел тримає золоті скіпетр та державу. На грудях орла герб московський: в червоному із золотими краями щиті Святий великомученик та переможець Георгій, в срібному озброєнні та лазуревій приволоці (мантії), на срібному, вкритому багряною тканиною з золотою бахромою, коні, вражає золотого, з зеленими крилами, дракона золотим, з восьмиконечним хрестом нагорі, списом. Головний щит (з гербом Державним) увінчаний шоломом Святого Великого Князя Олександра Невського. Намет чорний із золотом. Навколо щита ланцюг ордена Св. Апостола Андрія Первозванного; по боках зображення святих Архангела Михаїла та Архангела Гавриїла. Сень золота, коронована імператорською короною, усіяна російськими орлами та підкладена горностаєм. На ній червоний напис: „Съ Нами Богъ!“ Над покровом є державна хоругва, з восьмиконечним хрестом на держаку. Полотно державної хоругви золоте; на ньому зображений середній державний герб, але без навколишніх дев'яти щитів. Навколо головного щита є інші щити з гербами Царств та Великих Князівств».

Головний щит знизу оточують дев'ять щитів, увінчаних належними їм коронами:

«На срібному щиту чорний коронований Зилант; язик, крила та хвіст червоні, дзьоб та кігті золоті…»: Примітка.: Герб увінчаний «шапкою Казанською», подарованою Іваном Грозним хану Єдігеру (у хрещенні царя Симеона). Шапка прикрашена золотими пластинками з червоним та рослинними орнаментами.

«На лазуревому щиту золота, подібна до королівської, корона, з п'ятьма дугами та зеленою підкладкою; під нею срібний східний меч, із золотим руків'ям, гострим кінцем вправо…»

Зміни герба Росії за царювання
Катерина I, 1727
Анна Іванівна, 1732
Анна Іванівна, 1739
Єлизавета I, 1745
Файл:Пять рублей золотом Александра 1 1822 СПб.jpg Олександр I, 1822
Микола I, 1831
Микола I, 1847
Олександр II, 1871
Олександр III, 1892

Примітка: Герб увінчаний «Астраханською шапкою» першого вбрання царя Михайла Федоровича (1627). «Шапка» виготовлена 1627 року в Москві, оброблена фініфтю та дорогоцінним камінням.

«На червоному щиті срібний коронований орел із золотими дзьобом та кігтями…»: Прим.: Герб увінчаний короною імператриць Анни Іоанівни та Єлизавети Петрівни (перероблена корона Петра II) з великим рубіном та алмазним хрестом угорі.

«На горностаевому щиті два чорних соболя, що стоять на задніх лапах та підтримують передніми, однієї — золоту п'ятизубцову корону, другою — червоний лежачий лук і дві хрестоподібно, вістрями вниз, поставлені стріли…»: Прим.: Герб увінчаний алтабасною шапкою третього наряду царя Іоанна Олексійовича, прикрашена золотими запонками.

«У золотому щиті чорний візантійський, увінчаний двома золотими коронами, орел з червоними язиками та золотими дзьобами та кігтями; на грудях у лазуровому, з золотими краями, щиті — золотий восьмиконечний хрест…»: Прим.: Герб увінчаний подібною шапці Мономаха короною Петра I (шапка другого наряду).

«Щит з чотирьох частин, з краєм та малим в середині щитом.

У середньому малому щиті герб Грузії: в золотому полі Св. Великомученик Георгій, в лазуровому озброєнні, із золотим на грудях хрестом, що сидить на чорному коні, покритому кармазином з золотою бахромою, та вражаючий червоним списом зеленого, з чорними крилами та червоними очима та язиком, дракона.

У першій частині — герб Іверії: в червоному щиті срібний скаче кінь, в кутах, верхньому лівому та нижньому правому, срібні зірки з вісьма променями.

У другій частині — герб Картлі: у золотому щиті вогнедишна гора, простромлена хрестоподібно двома чорними стрілами, вістрями вгору.

У третій частині — герб Кабардинских земель: в лазуревім щиті, на двох срібних, хрестоподібно, вістрями вгору, покладених стрілах — малий золотий щит з червоним, зверненим вправо півмісяцем, в трьох перших чвертях срібні шестикутні зірки.

У четвертій частині — герб Вірменії: у золотому щиті червоний коронований лев.

У золотому кінці — герб Черкаських та Горських князів: скаче на чорному коні черкес, в срібному озброєнні, червоному одязі та чорній з хутра приволік, з чорним списом на правому плечі…»: Прим.: Герб увінчаний грузинською короною. корона для царя Грузії Георгія XII була виготовлена в Росії за часів імператора Павла ювелірами П. Е. Теременом і Н. Г. Ліхтеєм та вислана до Грузії 1798 року. 1801 року корона останнього грузинського царя була відправлена в Санкт-Петербург, де увійшла до складу Російських імператорських регалій. Корона мала вісім золотих дуг, зверху держава та хрест з яхонтів та діамантів.

«В щиті, розділеному вилоподібно на три частини.

У першій срібній частині — герб новгородський: два чорні ведмедя, що підтримують крісла золоті, з червоною подушкою, на якій поставлені, хрестоподібно, з правого боку скіпетр, а з лівого хрест, над кріслами золотий трисвічнік з палаючими свічками, в лазуревій околиці щита дві срібні, одна проти іншої, риби…».

У другій лазуревій частині — герб київський: святий архістратиг Михаїл у срібному вбранні та озброєнні, з палючий мечем та срібним щитом.

У третій червені частини — герб володимирський: золотий левиний леопард, в залізній, прикрашеній золотом та кольоровим камінням, короні, що тримає в правій лапі довгий срібний хрест.

Прим.: Герб увінчаний «шапкою Мономаха» — головною короною московських князів допетрівської Русі. переказ свідчить, що цю регалію надіслали імператори Василь та Костянтин великому князю київському Володимиру 988 року. «Шапка» оброблена сканню та соболиним хутром.

"У червоному щиті, золотий коронований лев, що тримає в правій лапі меч прямий, а в лівій — меч вигнутий, на який спирається задній правий лапою (лев), супроводжуваний вісьмома срібними трояндами… "

«Щит розсічений. Вправо — герб роду Романових: в срібному полі червоний гриф, що тримає золоті меч і тарч, увінчаний малим орлом, на чорній облямівці вісім відірваних левових голів, чотири золоті та чотири срібні. Вліво — герб шлезвіг-голштинский: щит з чотирьох частин з особливим внизу краєм та малим в середині щитом. У першій червоні частині — герб норвезький: золотий коронований лев з срібною алебардою, у другій золотій частині — герб шлезвігський: два лазурових леопардових лева, у третій червоній частині — герб голштинський: пересічений малий щит, срібний та червоний, навколо оного срібний, розрізаний на три частини, лист кропиви і три срібних цвяха з кінцями до кутів щита, в четвертій частині — герб стормарнський: срібний лебідь з чорними лапами та золотою на шиї короною, в червоному краю — герб дітмарсенський: золотий з піднятим мечем вершник на срібному коні, покритому чорною тканиною, середній малий щит також розсічений: у правій половині герб ольденбурзький — на золотому полі два червоних із пояса, в лівій — герб дельменгорстский — в блакитному полі золотий, з гострим внизу кінцем хрест. Цей малий щит увінчаний велико-герцогською короною, а весь щит — королевскою.»

Над покровом головного щита поміщалися шість щитів.

Герби:

• Нижньогородський: в срібному полі червлений олень.
• Югорский: в срібному полі виходять з лазуревих хмар руки в червоному одязі, що тримають срібні списи.
• Рязанський: в золотому полі стоїть князь з мечем та ножнами.
• Смоленський: в срібному полі гармата чорна на зеленій землі, лафет золотий, на гарматі райський птах.
• Псковий: в блакитному полі йде барс, зверху виходить Божа правиця.
• Тверської: в червоному полі золотий трон, на ньому царська, на зеленій подушці корона.
• Ярославський: в срібному полі чорний ведмідь із золотою алебардою.
• Ростовский: в червоному полі срібний олень із золотим нашийником.
• Білозерський: в блакитному полі дві срібні риби з косою хрест під срібним ж півмісяцем, в главі праворуч золотий хрест з кульками на кінцях.
• Удорський: в чорному полі срібна лисиця з червоними очима та язиком.

Герби:

• Волинський: в червоному полі срібний вольний хрест.
• Подільський: в блакитному полі під срібним хрестом золоте сонце.
• Чернігівський: в срібному полі чорний коронований орел, що тримає в лівій лапі довгий золотий хрест.

Герби

• Литовський: в червоному полі срібний вершник з мечем на срібному коні, покритому трьохконечним червоним килимом із золотою облямівкою, на щиті вершника восьмикутний хрест;
• Білостоцький: щит розсічений, у першому червоному полі виходить срібний орел, у другому золотому полі лазурний вершник з мечем на чорному коні, покритому червленим килимом із золотою облямівкою, на круглому срібному щиті вершника червлений восьмикутний хрест;
• Самогітський: у золотому полі чорний, що стоїть на задніх лапах ведмідь із червоними очима та язиком;
• Полоцький: в срібному полі вершник у чорному озброєнні на чорному коні, покритому червоним килимом із золотою облямівкою, що тримає червоний меч із золотим руків'ям, на срібному щиті вершника восьмикутний хрест;
• Вітебський: в червоному полі срібний вершник з мечем на коні, на круглому щиті вершника восьмикутний хрест;
• Мстиславський: в срібному полі червоний вовк з головою вліво.

Прим.: В описі у вершника на полоцькому гербі щит срібний, а на малюнку-червоний, як у міському гербі. З опису герба Полоцька 1781 року: «… в срібному полі старий герб: на коні воїн, що тримає в правій руці шаблю; на лівій руці надітий червоний щит з подвійним на оном хрестом».

• герб Естляндський: у золотому полі три лазуревая леопардових лева.
• герб Лифляндский: в червоному полі срібний гриф на чотирьох ногах з крилами та хвостом, в передніх ногах меч, на грудях ім'я Його Імператорської Величності.
• герби Курляндський і Семигальский:: щит з чотирьох частин. У першій та четвертій частинах — герб Курляндський: у срібному полі червоний лев у червоній короні. У другій та третій частинах — герб Семігальський: у лазуровому полі виходить срібний олень, з шістьма відростками на рогах, увінчаний герцогською короною.
• герб Карельський: в червоному полі дві виходять руки в срібних латах, що тримають срібні мечі.

• герб Пермський: в червоному полі білий ведмідь, над ним Євангеліє золоте, а над ним хрест срібний.
• герб Вятський: в золотому полі виходить вправо з лазуревих хмар в червоному одязі рука, що тримає червоний натягнутий лук зі стрілою; в правому кутку червоний з кульками хрест.
• герб Болгарський: в зеленому полі, розділеним білим хрестом, срібний що йде агнець з червоною хоругвою, древко золоте.
• герб Обдорський: в срібному полі чорна лисиця з червоними очима та мовою.
• герб Кондиський: в зеленому полі дика особа з дубовим поясом та вінком, що тримає срібну булаву.

• У золотому щиті чорний йде єдиноріг з червоними очима, язиком та рогом.

• 
  Російський герб, 1799
• 
  Російський герб за часів імператора Павла I, 1800
• 
  Російський герб, I. варіант, 1825
• 
  Великий державний герб, 1857^{[джерело?]}
• 
  Малий державний герб, 1857^{[джерело?]}
• 
  Центральний елемент великого державного герба, 1882

При створенні великого та середнього гербів імперії Б. В. Кене вдалося поєднати наднаціональні традиції оформлення державних гербів з характерним композиційним рішенням, прийнятим для державних печаток Росії ще в XVII ст. Але при всій дотепності загальної схеми вона була втілена з безліччю нісенітниць, насамперед в порядку розташування окремих територіальних гербів. Авторська манера Кене проявилася в ревному, але поверхневому і не завжди адекватному дотриманні правил: московський вершник, всупереч традиції, був розгорнутий геральдично вправо (хоча поворот ліворуч не заборонений, а лише вважається винятком), щит з вершником отримав тонку золоту облямівку, щоб уникнути накладення червоного щита на чорні груди орла (хоча, будучи не фігурою, а окремим щитом, московський герб не повинен був підкорятися «основному правилу») і т. д^[2].

Видозмінений Центральний елемент Великого герба Російської імперії (відрізнявся від історичного варіанту лише відсутністю ланцюга Андріївського ордену) пропонувався Конституційною комісією СНД РФ як герб РФ^[1]. У листопаді 1992 року цей проєкт герба отримав попереднє схвалення Верховної Ради РФ^[3]. 4 грудня Конституційна комісія рекомендувала З'їзду народних депутатів РФ затвердити цей герб до прийняття нової Конституції РФ, виклавши статтю 180 Конституції РФ 1978 року таким чином^[4]:

Стаття 180. Державний герб Російської Федерації — є чорний двоголовий орел в золотому щиті, коронований двома коронами, над якими розташований третя така ж корона в більшому вигляді; державний орел тримає золоті скіпетр та державу; на грудях орла розташована історичний Московський герб.

Однак З'їзд цю пропозицію не затвердив, оскільки вона не набрала потрібної кількості голосів^[5].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Російської імперії

• Герб Росії
• Герб СРСР
• Символи Московського князівства

• http://www.heraldicum.ru/russia/index.htm [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Великий герб Російської імперії (1882 р.) [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]