Імператорський герб Габсбургів, для Рудольфа II, з «Зібмахерського ваппенбуху» (1605). Навколишні герби представляють володіння Габсбургів, а герб, що знаходиться в центрі, винятково поєднує австрійський та кастильський герби, що означає габсбурзьку Австрію та габсбурзьку Іспанію.
Герби імператорів Священної Римської імперії
Герби князів-курфюрстів навколо двоголового рейхсадлера (1545).
Прямі свідчення про імператорські герби з'являються наприкінці XIII століття. Минулі імператори отримують уявні герби в джерелах XIII століття. Так, Оттон IV отримав перше відоме зображення двоголовогоімперського орла в «Chronica maiora» (бл. 1250 р.). Генріх VI зображений з (одноголовим) імператорським орлом у «Манесському кодексі» (бл. 1320 р.).
Фрідріх II Гогенштауфен (імператор 1220—1250) не використовував гербів на жодній зі своїх печаток. На деяких своїх монетах він дійсно використовував імператорського орла, але орел не розміщувався як геральдична фігура на геральдичному щиті. Син Фрідріха і співправитель Генріх справді мав кінну печатку з гербом Гогенштауфенів із зображенням трьох леопардів, і цей герб пізніше також приписують Фрідріху II.
З часів правління Альбрехта II (правив у 1438–39 роках, ніколи не був коронований імператором) кожен імператор використовував старий імператорський герб (чорнийорел із червоним озброєнням) із серцевим щитом, що містив його особистий родовий герб. Таким чином, композиція виглядає як чорний орел із гербом на грудях. До 1438 року імператори використовували окремі особисті та окремі імператорські герби. Герб вищих посад імперії вживався як збільшення честі до особистого герба посадовця.
Щит посмуговано червоно-срібно на десять частин(Угорське королівство); у червоному полі срібний здиблений левіз золотою зброєю та увінчаний золотою короною (Богемське королівство).
У червоному полі срібна балка (Бабенберги, усиновлення Рудольфа І (пом. 1291), король Німеччини з дому Габсбургів, який отримав колишні Бабенбергські герцогства Австрії та Штирії замість свого батьківського герба (у срібному полі червоний озброєний синім лев увінчаний синьою короною).
1493—1519 : Максиміліан I Габсбург (1459 † 1519), коронований 1508
Чверть: I і IV велика чверть I і IV середня чверть: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), IІ і IІІ мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство); I і IV середня чверть: І мала чверть — у золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона), ІІ — у червоному щиті хрест, косий хрест і внутрішня облямівка із золотих ланцюгів, із зеленим смарагдом у центрі (Наваррське королівство), ІІІ поле — у срібному полі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство), IV поле — вісім раз червоно-срібно посмуговане поле (Угорське королівство), І мала чверть — у золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона), ІІ — у червоному щиті хрест, косий хрест і внутрішня облямівка із золотих ланцюгів, із зеленим смарагдом у центрі (Наваррське королівство), ІІІ поле — скошене з обох боків: у I і IV золотій — чотири червоні вертикальні смуги, у ІІ і ІІІ срібній — чорний орел із червоним дзьобом і лапами (Сицилійське королівство); ІI і IІІ велика чверть І середня чверть: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство), ІІ — синє поле усіяне золотими геральдичними ліліями в червоно-срібній облямівці (нове Бургундське герцогство), ІІІ — шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (старе Бургундське герцогство), IV — у чорному полі золотий озброєний червоним лев (Герцогство Брабантське), у розтятому серцевому щитку — у золотому полі чорний озброєний червоним лев (Фландрське графство) та у срібному полі червоний озброєний золотом орел (Тірольске графство); у сріблі гранатовий плід з зеленими листками, розкритий, червоного кольору, облямований золотом (Гранада).
1558—1564 : Фердинанд I Габсбург (1503 † 1564), Імператор
1554—1576 : Максиміліан II Габсбург (1527 † 1576), Імператор
Почетвертований щит: у I червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у II вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); III у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у IV полі: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), IІ і IІІ мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство).
Почетвертований щит: у I червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у II вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство);у III полі: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), IІ і IІІ мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство); IV розтятому і перетятому полі: шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство), у срібному полі червоний озброєний золотом орел (Тірольске графство), золотому полі чорний озброєний червоним лев (Фландрське графство); у червоному полі щитка срібна балка (Австрійське ерцгерцогство).
Почетвертований щит: у I вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у IІ червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); III у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у IV полі: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), IІ і IІІ мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство).
Почетвертований щит: уI червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство); у II — вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у ІІІ розтятому: у першому золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона), у скошеному з обох боків: у I і IV золотій — чотири червоні вертикальні смуги, у ІІ і ІІІ срібній — чорний орел із червоним дзьобом і лапами (Сицилійське королівство); у IV розтятому: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у червоному полі щитка срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство).
1742—1745 : Карл VII Баварський (1697 † 1745), Імператор
Почетвертований щит: уI і IV полі біло-блакитні косі ромби (Баварія); у II і III чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (Курпфальц); у червоному щитку золота держава (для архікнязя Священної Римської імперії).
1745—1765 : Франц I Габсбург-Лотаринзький (1708 † 1765), Імператор
Двічі розтятий і перетятий щит: у I полі вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у ІІ синьому полі золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство); у ІII — у срібному полі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство), у IV золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона); у V — синьому полі золоті геральдичні лілії і червона облямівка (Дім Валуа-Анжу); у VІ синьому полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (Гелдернське герцогство); у VІІ золотому полі чорний озброєний червоним лев (Юліх) у синьому полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини (Барське герцогство); у розтятому щитку: у золотому полі червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство), у золотому полі шість безантів, розташованих одна над одною у формі трикутників: одна блакитна з золотими ліліями у главі та п'ять червоних (рід Медічі).
1765—1790 : Йосиф II Габсбрг-Лотаринзький (1741 † 1790), Імператор
Почетвертований щит: уI розтяому полівісім червоно-срібних смуг та срібний подвійни хрест на зеленій тригорі у червоному полі (Угорське королівство); у другому червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у III шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у IV золотому полі шість безантів, розташованих одна над одною у формі трикутників: одна блакитна з золотими ліліями у главі та п'ять червоних (рід Медічі); у розтятому щитку: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство) та у золотому полі червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство).
1790—1792 : Леопольд II Габсбург-Лотаринзький (1747 † 1792), король Богемії та Угорщини, Імператор
1792—1804 : Франц II Габсбург-Лотаринзький (1768 † 1835), король Чехії та Угорщини, імператор Німеччини, імператор Австрії
Почетвертований щит: уI розтяому полівісім червоно-срібних смуг та срібний подвійни хрест на зеленій тригорі у червоному полі (Угорське королівство); у другому червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у III шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у IV синьому полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини (Барське герцогство); у двічі розтятому щитку: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство), у золотому полі червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство) та у золотому полі шість безантів, розташованих одна над одною у формі трикутників: одна блакитна з золотими ліліями у главі та п'ять червоних (рід Медічі).
1623 року пфальцграф був замінений герцогом Баварії, оскільки курфюрст Пфальца Фрідріх V після участі в Богемському повстанні потрапив під імперську заборону. 1648 року пфальцграфу було надано нове курфюрство. Саксонією володів протестантський курфюрст з 1525 р. (Іоанн), Пфальц з 1541 р. (Отто Генрі). У 1685 р. католицька гілка родини Віттельсбахів успадкувала Пфальц, а в 1692 р. було створено новий протестантське курфюрство для герцога Брауншвейг-Люнебургзького, який став відомим як курфюрст Ганновера (офіційно підтверджено Імперським сеймом 1708 року). 1697 року курфюрст Саксонії (Август II) прийняв католицизм, щоб стати королем Польщі, але додаткових протестантських курфюрстів не було створено, а саме курфюрство офіційно залишалося протестантським.
До 1623: у чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною.
З 1648 (Карл I Людвіг): почетвертований щит: уI і IV полі біло-блакитні косі ромби (Баварія); у II і III чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (Курпфальц).[4]
Щит розтятий: у I червоному полі два золоті леопардові леви з червоним озброєнням (Брауншвейг), у II золотому полі усіяному червоними сердечками синій лев з червоним озброєнням (Люнебург).
Курфюрство, з 1753 р.: почетвертованой щит: у I і IV полі біло-блакитні косі ромби(Баварія); у II і III чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (курфюрство Пфальц); у червоному щитку золота держава (для архікнязя Священної Римської імперії).
До 1288: у чорному полі золотий озброєний червоним лев.
З 1288 до 1406: Щит почетвертований, у I і IV чорному полі золотий озброєний червоним лев; у II і III срібному червоний озброєний золотом лев.
З 1406 до 1430: Щит почетвертований, у I і IV синьому полі з червоно-срібною облямівкою три золоті геральдичні лілії 2:1; у II чорному — золотий озброєний червоним лев; у III — срібному червоний озброєний золотом лев.
З 1236 до 1276: у синьому усіяному золотими ґонтами полі золотий озброєний червоним здиблений лев.
З 1276 до 1378: у синьому полі золотий озброєний червоним здиблений лев у золотій короні.
Після 1378: Щит розтятий: у І синьому полі золотий озброєний червоним здиблений лев у золотій короні вліво; у ІІ золотому полі чорний озброєний червоним лев.
До 1214: У срібному полі червоний озброєний золотом лев.
Після 1214: У срібному полі червоний озброєний золотом лев у золотій короні.
Графство Лун (Графство Чіні)
Графство Лун: щит посмуговано в золото і червний колір.
Графство Чіні: у червоному полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини.
Графство Лун і Чіні: Щит розтятий: І поле посмуговане в золото і червний колір; у ІІ червоному полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини.
Графство Лун і Чині за династії Гайнсбергів: Щит почетвертований, у I і IV червоному полі срібний лев; у II і III пепередній герб графства.
Графство Лун і Кіні за династії Монферрат-Ор'є з династії Монферрат-Ор'є: Щит почетвертований, у I і IV срібному полі чорний лев; у II і III пепередній герб графства.
Щит розтятий: у першому золотому полі половина чорного двоголового орла, у зругому шість червоно-сібних смуг у перев'яз.
Повіт Рієнек
Щит почетвертований: у I і IV золотому полі три чорні шеврони в стовп; II і III поле посмуговане золото-червоно на 8 частин, у серцевому місціколесо Майнца.
Династія Клевів: У червоному полі срібний щиток, поверх якого золотий карбункул.
Династія Марка: Щит почетвертований, у I і IV червоному полі срібний щиток, поверх якого золотий карбункул; у II і III золотому — срібно-червона шахова балка.
Почетвертований щит: I: у червоному полі срібна балка; II: у срібному полі три зелені увінчані золотими коронами здиблені леви із червоним озброєнням; III: поле посмуговане золото-червоно на 10 частин; IV: у золоті три червоних мисливських ріжка.У червоному щитку золотий перрон, підтримуваний трьома левами, увінчаний ананасом і хрестом, з літерами L зправа та G зліва.
Графство Марк
Графи Марка: у золотому полі срібно-червона шахова балка.
Графи Клевські та Марки: Щит почетвертований, у I і IV червоному полі срібний щиток, поверх якого золотий карбункул; у II і III золотому — срібно-червона шахова балка.
До 1430 р.: золотому полі червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами, поверх — синій турнійрний комір.
З 1430 по 1473 рр.: щит двічі розтято та перетято на шість полів щі щитком: у I полі вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у ІІ синьому полі золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство); у III — у срібному полі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство); у IV — синьому полі золоті геральдичні лілії і червона облямівка (Дім Валуа-Анжу); у V синьому полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини (Барське герцогство); золотому полі червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство); узолотому щитку чотири червоні смуги (Арагонська Корона).
З 1473 по 1508 рр.: Щит почетвертовано: у I полі розятому полі вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство) та у синьому полі золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство); у ІІ розтятому полі у сріблі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство) та у золоті чотири червоні смуги (Арагонська Корона); у ІІІ синьому полі золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство); у IV синьому полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини (Барське герцогство); у золотому щитку червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство).
Щит почетвертовано: у I полі розятому полі вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство) та у синьому полі золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство); у ІІ розтятому полі у сріблі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство) та у золоті чотири червоні смуги (Арагонська Корона); у ІІІ розтятому полі у сині золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство) та у сині золотий озброєний червоним здиблений лев у золотій короні вліво (Гельдерн); у IV розтятому полі у золоті чорний озброєний червоним лев (Юліх) та у сині всіяній золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини (Барське герцогство); у золотому щитку червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство).
До 1214: у чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною.
Після 1214 р.: почетвертованой щит: у I і IV полі біло-блакитні косі ромби(Баварія); у II і III чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (курфюрство Пфальц).[4]
Турн і Таксіс
Чверть: почетвертованой щит: у I і IV срібному полі а червоною вежею два сині скіпетри в андріївський хрест, що увінчані ліліями; у II і III золотому полі червоний озброєний синім лев увінчаний синьою короною; у синьому щитку срібний борсук.
У срібному полі червоний озброєний золотом орел з червоним язиком, який прикрашений курхутом. У правій лапі він тримає золотий скіпетр, а в лівій — меч із золотою ручкою. Крила прикрашені золотими стеблинками конюшини. На грудях — синій серцевий щит, у якому зображено вертикальний золотий скіпетр.
Щит двічі розтятий та двічіперетятий; I — у синьому полі червоний у золотому озброєнні червоноязикий грифон вліво (Померанія-Штеттін); II — у срібному полі червоний у золотому озброєнні червоноязикий грифон (Померанія); III — у золотому полі чорний у червоному озброєнні грифон (Кашубія); IV — у срібному полі червоно-зелений діагонально посмугований грифон вліво (Венден); V поле розділено поперечно: у верхній золотистій частині з нижньої синьої, а саме з п'яти червоних двосторонніх сходинок висхідного виходить чорний, червоноброньований, червоноязик і червоно-коронований лев з подвійним хвостом (Рюген); VI у червоному полі срібний у золотому озброєнні червоноязикий морський грифон (Узедом); VII — у золотому полі чорний у червоному озброєнні грифон вліво (Померанія-Барт); VIII — у золоті два червоні маршальскі жезли в андріївський хрест між чотирма червоними з зеленим листям колючками та золотою серцевиною; IX — в червоному полі срібний напівгрифон озброєний золотом що виходить із синьо-золотої цегляної стіни (Померанія-Вольгаст).
Нижня Сілезія: У золотому полі чорний, золоторукий, червоноязикий орел, вкритий герцогською короною. На його грудях срібний півмісяць зі срібним хрестом, що проростає між його висхідними кінцями.
Інші герби
Зброя
Локація/ Опис
Женева (до 1401)
Щит двічі розято та двічі перетято на золоті та сині поля.
У срібному полі чорний, озброєний золотом, орел із червоним язиком, увінчаний королівською короною і тримає золотий королівський скіпетр у правій лапі та синю, облямовану золотом і перехрещену імперську державу ліворуч. Крила прикрашають золотисті стебла конюшини. На грудях орла — вензель короля Фрідріха I, переплетені літери FR.